СОБЫТИЯ & ФАКТЫ

Голова Херсонської ОДА хоче створити “Бізнес-інкубатори”

 
ХДМА продовжує відпускати у вільне плавання дипломованих спеціалістів

 
Херсонці скаржаться на неякісні коштовності

 
Херсонська державна морська академія підписала чотирьохсторонній договір

 
Міжнародних авіарейсів з Херсона побільшає

 
В Украине накрыли масштабную схему продажи фальшивых лекарств

В Украине накрыли масштабную схему продажи фальшивых лекарств

 
Полиция Херсонщины предостерегает граждан от псевдоработников банков

 
Для малих та мікропідприємств у Херсоні проведуть тренінг

 
Відбулось засідання мандатної комісії

 
111 курсантів Херсонської державної морської академії здобули свою першу професійну перемогу

 
Экономика в объективе. Новости Херсона.
Уряд планує за найближчі три роки суттєво скоротити держборг
30.08.2018 13:40

22 серпня Кабінет міністрів України затвердив стратегію управління державним боргом на найближчі три роки (2018-2020 рр). До кінця 2020 року державний борг України має скоротитися до 49% ВВП з 60% ВВП у 2018 році. Головна мета, яку поставив уряд – позбутися критичної залежності від запозичень. Якісне управління державним боргом забезпечить макроекономічну стабільність, що є фундаментом для пришвидшення економічного зростання.

Ціль: до кінця 2020 р. знизити розмір держборгу до 49% ВВП

Аби зменшити боргове навантаження на бюджет, уряд планує досягти рівномірного графіку погашення боргу з подовженням термінів основних виплат. Це дасть можливість уникнути пікових виплат, які надмірно тиснуть на бюджет і відволікають значний ресурс, який може бути направлений на проведення подальших структурних реформ.

Аби виконати це завдання, Мінфін буде поступово збільшувати в структурі державного боргу залучення довгострокового пільгового фінансування. Що передбачає подальше поглиблення співпраці з міжнародними фінансовими інститутами. Така співпраця дає змогу залучати дешеві кредити, в тому числі на інфраструктурні проекти, і підсилювати економічне зростання.

Зменшенню боргового навантаження на бюджет також сприятиме заплановане збільшення запозичень в гривні (в тому числі у міжнародних інвесторів), що зменшить ризики зростання боргу при валютних коливаннях.

План дій

Аби збільшити залучення у гривні, Міністерство фінансів розвиватиме внутрішній ринок запозичень. В тому числі будуть створені умови для іноземних інвесторів вкладати кошти в державні цінні папери, номіновані в національній валюті.

Розширення бази інвесторів і спрощення їх доступу на внутрішній ринок запозичень має зменшити і вартість позик, що також зменшуватиме боргове навантаження на бюджет і дозволить уникнути ризику збільшення державного боргу при курсових коливаннях.

Дешеві кредити дозволять пришвидшити економічне зростання. Тому уряд планує продовжити співпрацю з міжнародними фінансовими інститутами та іноземними урядами щодо залучення пільгового кредитування. Спростить цю роботу покращення рейтингу України як позичальника. Що також у майбутньому сприятиме зменшенню вартості позик.

Довідка:

Незважаючи на проведення у 2015 році реструктуризації державного та гарантованого державою зовнішнього боргу, значний борговий тягар, що накопичений у попередні роки, продовжує створювати навантаження на державний бюджет. Зокрема, у період з 2007 р по 2010 р державний борг України зріс на $26,5 млрд, з 2010 р по 2014 р – ще на $19,5 млрд грн. Для порівняння, за три роки, з 2014 р до 2017 р державний борг збільшився на $5,2 млрд. Крім того, за результатами минулого року держборг вперше за останні три роки наблизився до безпечного значення, визначеного у Бюджетному кодексі – 60% ВВП. Зараз пільгове фінансування в структурі державного боргу України складає 26%, що демонструє високий ступінь підтримки України міжнародними партнерами.

Володмир Гройсман, прем’єр-міністр України:

«З 2005-го по 2013-й роки державний борг зріс з 12,5 млрд доларів до понад 60 млрд доларів. Але за цей час в країні нічого системно не змінилося: не з’явилися нові дороги чи нові лікарні, чи нові школи. Натомість ці запозичення стали фінансовими кайданами, які зараз лягають на плечі кожного українця. І цю проблему ми маємо вирішувати системно. Ми маємо не просто віддати борги попередників, а й створити ефективну систему управління державним боргом, щоб унеможливити ситуацію, яка склалася зараз, коли міжнародним кредиторам ми маємо віддавати шалені гроші. Наше завдання - поступово зменшувати запозичення».

За інформацією Департаменту
інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України

 
Андрій Гордєєв переконаний, Херсонщина може стати виноробним регіоном
30.08.2018 13:39

Виноградарство є традиційною та найбільш ефективною галузю агропромислового комплексу Херсонщини. За результатами 2017 року, на території області всіма категоріями господарств зібрано близько 40 тис. тонн винограду, що на 18 % більше попереднього періоду. Позитивна динаміка зберігається і цього року.

Пересвідчитися, як триває процес переробки місцевого винограду вирішив голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв, і особисто проінспектував роботу одного з фермерських господарств. А саме, у Білозерському районі відвідав перше в Україні сімейне виноробне господарство «Курінь», що збудовано по принципу французького шато, і розташоване безпосередньо на винограднику. На 40 га грунтів переважно з червоної глини та каміння вирощують близько 10 сортів винограду (білі й червоні): шардоне, рислінг, каберне, мерло та інші.

«Херсонщина є одним з чотирьох регіонів України, де вирощують та переробляють виноград. До того ж, виноробна галузь є найперспективнішим напрямом агровиробництва. А після втрати кримських виноробних потужностей, наша область має всі можливості розвивати виробництво винограду технічних сортів і завоювати репутацію виноробного регіону», - зазначив Андрій Гордєєв.

Керівник фермерського господарства «Курінь» Микола Халупенко розповів, що на підприємстві роблять «чесне» вино за французькою технологією.

Пишається господар білим лікерним вином «Мускат Софія», яке нагадує за смаком Білий мускат Червоного каменя. Роблять тут також сухі й напівсухі столові вина, десертні, а ще вермути.

Наразі в Україні працює державна програма підтримки виноградарства. Згідно з нею, аграрії можуть отримати компенсацію на 80% вартості саджанців при закладанні садів і виноградників. Отримати кошти можливо за умови, якщо посадковий матеріал є сертифікованим і внесеним в державний реєстр.

Зазначимо, що в області є потужний питомник з вирощування саджанців технічного винограду - це агрофірма «Радгосп «Білозерський".

 
«ХЕРСОНГАЗ» ХОЧЕТ ПОДНЯТЬ ТАРИФ – УТВЕРЖДАЕТ, ЧТО УЖЕ ДВАЖДЫ ОБСУЖДАЛ ЭТО С АБОНЕНТАМИ
21.08.2018 16:30
«Херсонгаз» хочет поднять тариф – утверждает, что уже дважды обсуждал это с абонентами

20 августа на электронную почту «Гривны» пришло сообщение от «Херсонгаза», что установленный на сегодняшний день тариф на распределение природного газа для предприятия является убыточным.

Вся последующая информация говорит о намерении «Херсонгаза» повысить стоимость услуги. Как сказано в сообщении, действующий тариф на распределение газа для ПАО «Херсонгаз», утвержденный НКРЭ и применяемый с 1 января 2017 года, привел к убыткам в 2017 году в размере 48,3 миллиона гривен. Если тариф не будет пересмотрен в сторону увеличения, то 2018 год закончится с убытками на уровне 73,3 миллиона.

Большую часть тарифной выручки, а именно 64%, составляют расходы на приобретение газа для покрытия стоимости производственно-технических потерь, состоящих из нормированных потерь голубого топлива на распределительных сетях и потерь, полученных из-за не приведения объема потребленного газа населением к стандартным условиям.

Замысловато, не правда ли? Причем специфический термин - производственно-технические потери – в сообщении авторы обозначили украинской аббревиатурой – ВТВ. Видимо, чтобы никто не догадался и не включил мозги в ненужном для интересов предприятия направлении.

Что это вообще такое - производственно-технические потери? Газораспределительные сети и пункты, регулирующие клапаны, запорные арматуры и прочее оборудование - все это требует периодического обслуживания, ремонта, регулировки и настройки. И эти процедуры предусматривают использование природного газа: сжигание, сброс в атмосферу, заполнение полости трубопроводов и оборудования. Это и есть ПТП.

Теперь вопрос: как в формировании тарифа потери могут составлять аж 64%? И что такое потери, полученные из-за не приведения объема потребленного газа населением к стандартным условиям?

Подробнее...
 
В облдержадміністрації розглянули можливість підписання концесії між Херсонським морським портом і потенційними інвесторами
30.08.2018 13:37

29 серпня заступник голови обласної державної адміністрації Олександр Адамчик зустрівся з представниками Міністерства інфраструктури України, аби обговорити питання щодо можливості підписання концесії між Херсонським морським портом і потенційними інвесторами.

До такого варіанту майбутнього функціонування порту веде наявний спад кількості вантажу й необхідність модернізації підприємства.

Державний секретар міністерства інфраструктури Андрій Галущак, як керівник групи, що займається даним питанням, представив програму розвитку морського порту та запропонував керівництву ХОДА перейти до діалогу у робочому порядку.

Керівництво облдержадміністрації взяло до уваги пропозицію Мінінфраструктури й розгляне доречність можливості концесії у представленому форматі. Також плануються обговорення щодо цього питання з керівництвом міської ради.

 
ДЕПУТАТИ ОБЛАСНОЇ РАДИ РЕТЕЛЬНО ВИВЧАЮТЬ ПИТАННЯ ЩОДО ПЕРЕДАЧІ АЕРОПОРТУ «ХЕРСОН» У КОНЦЕСІЮ
24.07.2018 09:53

Міжнародний аеропорт «Херсон» є стратегічним об’єктом не лише Херсонщини, але й усієї південної частини України. Спільними зусиллями обласної ради та обласної державної адміністрації було відновлено авіаційну діяльність аеропорту, отримано всі сертифікати для обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів.

Упродовж 2014-2017 років на розвиток аеропорту спрямовано понад 141,7 млн грн, з яких: 34,5 млн грн – кошти обласного бюджету, 18,7 млн грн – власні кошти аеропорту, 88,5 млн грн – кошти державного фонду регіонального розвитку.

Проте, на сьогодні постало питання щодо недостатнього фінансування для його повноцінного та конкурентоспроможного функціонування. З словами голови облдержадміністрації Андрія Гордєєва, за ті кошти, що плануються зараз, аеропорт зможе пропрацювати іще декілька років, але тоді в обласному бюджеті не буде необхідної суми для його роботи, і, на жаль, за рахунок власних коштів аеропорт також не зможе вижити. Адже лише на реконструкцію злітно-посадкової смуги у відповідності до європейських вимог необхідно близько 750 млн грн.

У зв’язку з цим, керівництво обласної влади, обговоривши це питання, дійшли висновку щодо необхідності впровадження механізмів державно-приватного партнерства для подальшого ефективного розвитку міжнародного аеропорту «Херсон».

Після довготривалої дискусії депутати обласної ради погодилися з тим, що подальший розвиток аеропорту має відбуватись на умовах концесії. При цьому, концесієдавцем об’єкту концесії має бути Херсонська обласна рада в особі її уповноважених органів.

«Всі ми хочемо бачити збільшення пасажиропотоку у нашому аеропорту, не вкладаючи коштів з обласного бюджету. Навпаки, ми хочемо, аби аеропорт мав власні кошти і на своїх потреби, і приносив певну частку в обласний бюджет. Але цього не буде, доки ми не приймемо рішення щодо концесії», – наголосив голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер під час засідання постійної комісії з питань управління об’єктами комунальної власності.

Також Владислав Мангер відзначив, що депутатський корпус готовий до діалогу з усіма бажаючими компаніями. Проте, він відразу акцентував увагу, на тому, що для подальшої співпраці обиратимуть компанію за двома показниками: перевірене ім’я та фінансова спроможність.

Таким чином, члени постійної комісії з питань управління об’єктами комунальної власності підтримали винесення на сесію питання щодо передачі аеропорту «Херсон» у концесію. Остаточне рішення буде прийнято цього четверга, 26 липня.

 
«ПерваяПредыдущая12345678910СледующаяПоследняя»

Страница 8 из 25
Яндекс.Метрика