СОБЫТИЯ & ФАКТЫ

ішов з життя Олександр Павлович Жаров, колишній перший заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації.

Досвідчений керівник, висококласний фахівець, талановитий організатор Олександр Павлович народився 19 січня 1947 року на Херсонщині в селищі міського типу Чаплинка. Освіта вища. У 1969 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «гідромеліорація», а в 1985 році Вищу партійну школу при ЦК Компартії України.

Трудову діяльність розпочав старшим інженером-меліоратором Управління зрошувальних систем у Чаплинці. З 1968 по 1970 рік служив в Радянській Армії. Після демобілізації працював інженером в Херсонському сільськогосподарському інституті, майстром ПМК № 117 Управління «Укрводбуд» (1971 -1974).

У 1974 році переходить на партійну роботу. Спочатку - інструктор Чаплинского райкому партії, а потім заступник завідувача сільгоспвідділом Херсонського обкому партії.

З 1986 по 1995 пік - заступник начальника, начальник обласного Управління меліорації і водного господарства. У 1995 -96 роках - доцент Херсонського сільгоспінституту. З 1996 по 1998 рік - головний державний експерт Управління праці та зайнятості населення по Херсонській області.

У вересні 1998 року його призначають заступником начальника Управління економіки. Через рік стає заступником начальника Апарату, а потім начальником орг. контрольного відділу Херсонської обласної державної адміністрації.

З лютого по липень 2002 року заступник, керівник Апарату, перший заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації. У липні 2002 року призначається головою обласного Територіального відділення Антимонопольного Комітету України і працює на цій посаді до січня 2007 року. Член Координаційної ради з розвитку підприємництва при ОДА (2006 -2007). Державний службовець 3 рангу. Дійсний член Академії будівництва України. Голова обласної організації політичної партії «Демократичний Союз» (1999 - 2003).

Нагороджений Орденом «Знак Пошани» (1982), Почесною грамотою і пам'ятним знаком Кабінету Міністрів України (2002) Пам'ятними знаками Антимонопольного Комітету України.

Дружина Жарова Людмила (1948) - Заслужений вчитель України. Син Михайло (1973) - кандидат сільськогосподарських наук. Дочка Дарина (1981) - економіст.

Пам'ять про Олександра Павловича назавжди збережеться в серцях херсонців, які сумують в зв’яку з цією передчасною втратою і висловлюють глибокі співчуття рідним, колегам, друзям, всім, хто знав цю добру і чуйну людину.

Юрій Анісімов,
Заслужений журналіст України

 
Поздравляем главу династии прокуроров Одайника Бориса Николаевича с Днем рождения!

Пусть работа прокурора
Так сложна порой бывает,
Но для радости простора
Каждый друг тебе желает!

С днем рожденья! Будь собою,
Оставайся мудрым, честным.
Будет пусть успех с тобою,
Чтоб мог делать мир чудесным!

Коллектив газеты "Бизнес-Херсон"

 
Тригуба Сергія Миколайовича призначено на посаду заступника голови облдержадміністрації

З 12 березня 2019 року Тригуба Сергія Миколайовича призначено на посаду заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 11 березня 2019 року № 36-ос.

Таке рішення було прийняте відповідно до статей 23, 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», керуючись статтями 6, 10 пунктами 1, 3 частини першої статті 39, частиною першою статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

 
Затримано чоловіка, який намагався незаконно перемістити через кордон особливо небезпечний наркотичний засіб

05.03.2019 УСБУ в області за процесуального керівництва прокуратури області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні попереджено спробу мешканця Херсонської області вчинити контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.

У ході проведення процесуальних дій вилучено близько 100 грамів вказаної речовини, а також предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю.

Вказаному громадянину України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України (закінчений замах на контрабанду наркотичних засобів, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечних наркотичних засобів).

Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна.

Відносно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На цей час призначено низку криміналістичних експертиз.

 
У Херсоні завершили рекострукцію сектора на стадіоні "Кристал"

Завершено реконструкцію сектору №21 на стадіоні "Кристал". Про це повідомляють на офіційному сайті футбольного клубу.

Кількість місць на секторі — 602.

За інформацією директора Херсонскього міського спортивного комбінату “Кристал” Олександра Букалова, у 2019 році міська рада передбачила два мільйони гривень на реконструкцію стадіону, що дозволить привести до ладу ще чотири сектори.

Після завершення всіх запланованих робіт місткість стадіону збільшиться удвічі та становитиме 6800 місць.

 
Артур Мєріков: Поліція зробить усе можливе, щоб волевиявлення жителів Херсонщини було безпечним, чесним та прозорим

Про це начальник Головного управління Національної поліції в Херсонській області Артур Мєріков заявив, коментуючи результати серії тренінгів «Ефективна поліція – забезпечення законності виборчого процесу», які проходять його підлеглі.

Зараз поліцейські на Херсонщині активно вивчають виборче законодавство.

Так, під час тренінгу «Ефективна поліція – забезпечення законності виборчого процесу» 27 працівників поліції превенції та 30 слідчих навчилися кваліфікувати порушення виборчого законодавства. Тренерами виступили громадські омбудсмени із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА Володимир Гарієвський та Марія Цип'ящук. Тренери ознайомили представників поліції з виборчим циклом, розповіли, хто є суб'єктом виборчого процесу, розібрали можливі адміністративні та кримінальні правопорушення під час виборчого процесу та особливості дня голосування.

 
Ігорю Дроговозу - 50!

Вітаємо з Днем народження Голову Форуму ветеранських організацій силових структур Херсонської області, депутата обласної ради, успішного бізнесмена Ігоря Дроговоза з ювілеєм.

Колектив газети
Бізнес-Херсон

 
Херсонський бізнес додав до бюджету 1,2 мільярда гривень

За січень – лютий 2019 року суб’єкти господарювання та мешканці Херсонщини перерахували до бюджетів усіх рівнів 1200 млн. грн. податків і зборів. Зазначена сума бюджетних надходжень перевищує показники відповідного періоду минулого року більш ніж на 153 млн. грн., а це майже 15 відс. додаткових фінансових ресурсів.

Від зазначеної суми 495 млн. грн. поповнили державний бюджет. Порівняно з аналогічним періодом 2018 року додатково надійшло 48 млн. гривень.

Бюджети місцевих громад отримали у своє розпорядження 705 млн. гривень. Фінансовий плюс до відповідного періоду минулого року сягає 105 млн. грн. або майже 18 відсотків.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за два місяці цього року зібрано 606 млн. гривень. Приріст надходжень єдиного соціального внеску перевищує 21 відсоток.

Варто зазначити, що позитивної динаміки бюджетних надходжень вдалося досягти за рахунок конструктивної співпраці із сумлінним бізнесом, впровадження електронних сервісів ДФС та реалізації комплексу спільних заходів щодо детінізації трудової зайнятості.

 
Вадим Чабан провів виїзний особистий прийом громадян у районах

26 лютого заступник голови обласної державної адміністрації Вадим Чабан провів виїзний особистий прийом громадян у Великолепетиському та Верхньорогачицькому районі.

Бажаючі, що записались на прийом, звертались здебільшого із питаннями надання матеріальної допомоги на лікування, незадовільного стану дорожнього покриття на віддалених від районного центру дорогах, соціального захисту та аграрної політики і земельних відносин.

За підсумками розгляду звернень були прийняті відповідні рішення, на всі порушені питання заявники отримали роз’яснення. Питання, що потребують детальнішого вивчення, Вадим Чабан взяв під особистий контроль задля оперативного опрацювання та остаточного вирішення.

 
Представительство Президента Украины в АР Крым и Национальный институт стратегических исследований договорились о сотрудничестве

По результатам предварительной рабочей встречи в Киеве Первого заместителя Постоянного Представителя Изета Гданова с директором Национального института стратегических исследований (НИСИ) Ростиславом Павленко, было решено объединить усилия в направлении разработки стратегических программ деоккупации и реинтеграции временно оккупированной территории АР Крым, учитывая все аспекты и развитие событий.

25 февраля 2019 года во время совещания с Александром Максименко, представителем отдела исследований Таврического региона и Крыма НИСИ, обсуждалось негативное развитие ситуации на временно оккупированной полуострове в результате противоправной деятельности оккупационных властей, в частности в контексте нарушения прав и свобод граждан Украины в Крыму, и необходимость осуществления действенного давления на страну-агрессора путем эффективного применения санкционной политики как на национальном, так и на международном уровне.

Изет Гданов отметил, что необходимо объединить усилия государственных структур, международных и неправительственных организаций для подготовки стратегии деоккупации и реинтеграции Крыма и соответствующего плана по ее реализации с утверждением на национальном уровне.

 
Экономика в объективе. Новости Херсона.
На контролі громадськості – використання бюджетних коштів
26.12.2017 11:45

Така думка була притаманна всім учасникам чергового засідання Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Херсонській області, яке відбулося 21 грудня у прес-центрі відомства. Це було в 2017 році останнє підсумкове засідання дорадчого органу при фіскальній службі області.

Коментуючи підсумки роботи фіскальної служби за 2017 рік, начальник відомства Ігор Клим акцентував увагу на тому, що в умовах бюджетної децентралізації питання раціонального використання бюджетних коштів має потребувати особливого контролю та підзвітності перед громадами. Адже станом на 20.12.2017 платники податків Херсонщини вже перерахували рекордну суму податкових платежів до Державного бюджету України, а саме - 2,6 млрд. гривень. Це майже на 0,6 млрд. гривень перевищує показник січня - грудня 2016 року. Вже виконані та перевиконані річні показники з надходжень по податку на прибуток підприємств (127 відс.), акцизному податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (135 відс.) та єдиному соціальному внеску (112 відс.) та інших податках.

Слова вдячності звучали на адресу членів Громадської ради при ГУ ДФС у Херсонській області, Об’єднання організацій роботодавців Херсонщини та Херсонської торгово-промислової палати, які підтримали ініціативу фіскалів щодо вивчення рівня ефективності та якості надання послуг у Центрах обслуговування платників територіальних органів ДФС у Херсонській області, яке проводилося з 15 листопада до 15 грудня шляхом анонімного опитування платників.

Підсумовуючи результати роботи за рік активісти громадської ради обговорили шляхи поліпшення діалогу між владою і бізнесом та надали низку пропозицій щодо подальшої співпраці між різними категоріями платників податків і фіскальною службою у новому році. Голова громадської ради Олександр Максименко запропонував внести до плану роботи на 2018 рік проведення заходів, спрямованих на контроль за використанням бюджетних коштів обласної громади.

Прес-служба ТВ ВГО АППУ Херсонській області

 
Інтерв'ю заступника Міністра фінансів Сергія Марченка для видання "РБК-Україна"
27.11.2017 14:32

Как чиновники договариваются с депутатами о госбюджете, о проблемах с выплатами субсидий и о финансировании ВУЗов - в интервью замминистра финансов Сергея Марченко. В Кабинете министров рассчитывают, что Верховная Рада примет государственный бюджет на 2018 год в начале декабря. Первое чтение проект бюджета прошел относительно спокойно, за исключением того, что правительству пришлось оставить в расходах центральной казны жилищные льготы и принять депутатский сценарий повышения акцизных ставок. Но самое интересное начнется при доработке госбюджета ко второму чтению, после чего, как уже не раз бывало, документ может измениться до неузнаваемости. Впрочем, по мнению заместителя министра финансов Сергея Марченко, который курирует подготовку бюджета, правительство сможет найти компромисс с депутатами, в том числе, и за счет увеличения субвенций на места. Более подробно - в интервью чиновника для РБК-Украина.

- В Киев 9 ноября приезжала группа экспертов МВФ для изучения и обсуждения проекта госбюджета-2018. Вы с ними встречались?

- Да, обсуждали перспективы выполнения госбюджета. И была встреча по вопросам монетизации жилищных субсидий. Эксперты Фонда задавали вопросы по поводу нового правительственного постановления, которым отменяются клиринговые расчеты и вводится монетизация субсидий на уровне предприятий. Им интересно, как принятые изменения повлияют на рынок.

- Нет ли у МВФ опасений, что при подготовке госбюджета-2018 депутаты снова вмешаются в проект, как это было в июле, когда вносились изменения в госбюджет-2017, когда сильно была "раздута" доходная часть?

- Таких разговоров не было. Это наша задача - не допустить разного рода ситуаций и оставить бюджет в балансе. Фонд всецело доверяет, что мы справимся с этой задачей.

О проекте госбюджета

- Завтра (интервью записано в понедельник, 13 ноября, - ред.) парламент будет рассматривать госбюджет в первом чтении. Как проект изменился при доработке в комитете?

- Парламент высказал свои пожелания к бюджету. И чтобы найти голоса, мы должны максимально прислушаться к пожеланиям депутатов и, по возможности, учесть их предложения. Чтобы в декабре при голосовании в целом иметь необходимую поддержку в 226 голосов.

- Какие есть спорные моменты?

- Глобальных спорных вопросов нет. Есть точечные рекомендации по увеличению расходной части.

- И они с Минфином не согласованы?

- На данном этапе есть блок предложений по расходам на сумму 1,7 миллиардов гривен. Источник этих средств депутатами предлагается за счет доходов, которые Нацбанк перечисляет в бюджет. При доработке проекта мы будем искать компромиссы.

- С Нацбанком уже обсуждался этот вопрос?

- Нет, не обсуждался. Но, думаю, что позиция Нацбанка была ясна еще при подготовке бюджета.

- Что они больше, чем заложено в проекте, не дадут?

- Да.

- Так же было и в прошлом году. История повторяется?

- Да, уже пройденная дорога.

- Есть проблема с согласованием изменений в Налоговый кодекс, на основании которых рассчитывался бюджет. Как планируете договариваться с налоговым комитетом Рады?

- Впервые за многие годы Минфин вместе с бюджетом не выходит с радикальными изменениями Налогового кодекса. В этом году все, что мы считали необходимым, мы делали на протяжении года. Минфин не готовит сюрпризы "под елочку". То, что предлагается по части налогового законодательства - это в основном индексация ставок акцизного сбора. Думаю, компромисс будет найдет.

- В этом году проще собирать голоса под бюджет?

- Не проще. Мы стали опытнее, но и депутаты тоже. Есть понимание, что те проблемы, которые мы пытаемся решить, остались такими же острыми. С другой стороны, депутаты понимают нашу общую зависимость друг от друга. Компромисс будет. Отсутствие бюджета не устраивает никого.

О монетизации субсидий

- Вы сказали, что экспертов МВФ интересовал вопрос монетизации жилищных субсидий. Постановление принято. Что дальше?

- Это большая победа Минфина. Мы будем контролировать ситуацию, платить субсидии за фактически потребленные энергоносители и предоставленные услуги. Участники рынка будут больше доверять друг другу и системе в целом.

- В чем были "подводные камни" клиринговых расчетов, и чем новая система лучше?

- Клиринг - это, грубо говоря, обмен бумажками, протоколами. Его суть в том, что управление соцзащиты предоставляет информацию о начисленных субсидиях, а поставщики, НАК "Нафтогаз" и Госказначейство согласовывают эти протоколы. Кому-то мы проводили протоколы вовремя, кому-то не проводили, кого-то авансировали протоколами. Если честно, мы, как Минфин, не понимали, что происходит внутри этих комбинаций. Мы только видели конечную точку - НАК "Нафтогаз". Платили по начисленным субсидиям, а не по факту. В итоге после окончания отопительного периода 2016/2017 сумма неиспользованных субсидий по результатам перерасчета составляла 8,3 миллиардов гривен. А прошлом году было 15 миллиардов гривен. Это говорит о том, что средства использовались неэффективно.

- Минфину такая система кажется неясной и непрогнозируемой?

- Она была прогнозируема до того момента, пока не было такого количества субсидиантов, как сейчас. Когда работала только система жилищных льгот, особых проблем не было. Одна гривна, которая выходила из госбюджета льготами, возвращалась гривной в виде налогов. Нас это устраивало. Сейчас много субъектов, много нюансов на рынке, которые нам кажутся рисковыми и турбулентными.

Поэтому новая система предусматривает, что субсидии мы будем платить по факту поставленных услуг, будем платить конкретным поставщикам услуг "живые" деньги на их счета в Госказначействе. Потом поставщики услуг будут платить эти "живые" деньги НАКу за газ, другим поставщикам и налоги. Не исключаю, что у кого-то будут накапливаться остатки, но по итогам полугодия будем смотреть, что с этим делать. Мы хотим полностью поменять существующий порядок вещей. От этого выиграют все участники рынка. Хотя пока все боятся новой системы.

- Есть мнение, что монетизация субсидий на уровне предприятий несет риски злоупотреблений со стороны самих энергетических компаний. Например, облгазы могут манипулировать абонентской базой, необоснованно "раздувая" ее. Какие предохранители предусмотрело правительство на этот случай?

- Если кто-то будет "раздувать" абонентскую базу или совершать какие-то другие нарушения, это будет видно. У нас нет других возможностей вывода денег из системы, кроме как оплаты за энергоресурсы либо через налоги. Мы внедряем автоматическое финансирование субсидий согласно помесячной росписи и исключаем ручное вмешательство в расчеты. Это существенно уменьшит риски ошибок, а прозрачность таких расчетов только усилится.

- Мы сейчас говорим о монетизации субсидий на уровне предприятий. Следующий этап - на уровне населения. Это жизнеспособная модель расчета? Когда ее могут внедрить?

- Уверен, что это - жизнеспособная модель. Если за первое полугодие 2018 года мы увидим, что это рабочий механизм, что есть доверие в системе и нет обмана, нет использования средств на какие-то другие цели, то мы будем готовы с 1 января 2019 года запустить монетизацию на уровне конечных потребителей. Мы возьмем второе полугодие для подготовки. Этого времени будет достаточно, чтобы с 2019 года все заработало.

- Министр социальной политики Андрей Рева в интервью РБК-Украина говорил, что в случае монетизации на уровне конечных потребителей есть риск, связанный с большим количеством субсидиантов, - 6,5 миллионов семей.

- Риск есть. Понятно, что чем меньше субсидиантов, тем нам легче администрировать субсидии. Но у нас сейчас действительно большое количество субсидиантов. И мы считаем, что нужно ужесточать критерии для получателей субсидий, принимать во внимание критерий "имущественное состояние домохозяйств". Мы сейчас обсуждаем с Минсоцполитики этот вопрос. Ведь растут доходы домохозяйств - увеличивается минимальная зарплата, растет средняя зарплата в экономике, поднимаются пенсии. В принципе, домохозяйства стали богаче, и мы видим, что на следующий отопительный сезон у нас будет меньше субсидиантов, чем в этом.

- В этом году правительство дважды вносило изменения в госбюджет, увеличив в общей сложности сумму субвенции местным бюджетам для выплаты субсидий на 22 миллиарда гривен, доведя размер субвенции до 70 миллиардов. Почему пришлось добавлять деньги в течение года? Изначально был неправильный расчет нужной суммы?

- Был ли это просчет? Думаю, нет. Мы ожидали, что у нас снизится количество субсидиантов по сравнению с предыдущим отопительным сезоном. Плюс нужно учитывать, что 24,4 миллиардов гривен долгов перешло с прошлого года, с ноября-декабря. У Минфина было ожидание, что количество субсидиантов будет меньше. И к тому же мы настраивались, что социальные нормативы, на основании которых начисляются субсидии, будут снижены, и что эти решения будут приняты раньше, и что они будут более жесткими.

- В начале 2018 года также будут долги по субсидиям?

- Будут, это объективно. Срок уплаты за декабрь будет в январе, часть ноября также будет заплачена в январе. Но такой большой задолженности, как в 2017 году, точно не будет. По итогам года будет видна более точная картина.

О местных бюджетах

- На Едином казначейском счету (ЕКС) к началу ноября было 48,5 миллиардов гривен. Львиная доля - это деньги местных бюджетов…

- Всего на 1 ноября на счетах правительства в Казначействе было 110 миллиардов гривен. Из них 48,6 миллиардов - это средства на ЕКС, и 61,4 миллиардов гривен - валютные счета (эквивалент в гривне). При этом остатки средств местных бюджетов - более 60 миллиардов гривен.

- Если говорить о местных бюджетах, до конца года успеют освоить эти деньги?

- Часть освоят, часть - нет. Плюс нужно учитывать, что депозиты местных бюджетов в банках будут возвращены на ЕКС до 20 декабря.

- Денег на ЕКС много, распорядители будут спешить их потратить до конца года. Это будет оказывать давление на валютный рынок?

- Эта ситуация вполне управляемая. Мы делаем все возможное, чтобы избежать чрезмерного давления гривны на рынок, влияния на валютный рынок, чтобы ритмично распределять платежи в системе и чтобы в конце года не было давления. Но мы не можем работать вместо главных распорядителей бюджетных средств, у которых накопились остатки за предыдущие десять месяцев работы. Мы понимаем объем проблемы, которая может возникнуть в декабре, и пытаемся все это сглаживать.

- Почему распорядители не успевают тратить равномерно в течение года, а дотягивают до декабря? По тем же дорогам уже привычная практика, когда ремонты начинаются с первым снегом…

- В этом году видно, что дороги начали ремонтировать раньше. Но есть ряд причин. Во-первых, особенности тендерного законодательства. Плюс капитальные инвестиции мы ставим в роспись, начиная со второго квартала. По первому кварталу смотрим динамику поступления доходов, и капитальных инвестиций в начале года почти нет.

- В проекте госбюджета на 2018 год при доработке в парламентском комитете договорились "перекинуть" 5 миллиардов гривен из Фонда регионального развития (ФРР) на субвенцию социально-экономического развития территорий. Почему было принято такое решение?

- Мы должны понимать, что пока у нас будут депутаты-мажоритарщики, до тех пор у нас будет подниматься вопрос субвенции на социально-экономическое развитие регионов, так называемый "соц-эконом". Это социально популярная тема, которую часто используют по время политических торгов за государственный бюджет. Нашим проектом бюджета на 2018 год не была предусмотрена субвенция из госбюджета местным бюджетам на осуществление мероприятий по "соц-эконому". Но действительно, чтобы бюджет прошел через сессионный зал Рады, чтобы в следующем году принимались необходимые законы, субвенция социально-экономического развития – это тот минимум, который решает многие вопросы в работе с депутатами-мажоритарщиками.

- Помогает найти компромисс?

- Да, какой-то компромисс… У мажоритарных депутатов может быть свое мнение, у них есть интересы в округах. Они хотят помочь своему округу, который их выбрал, построить школу, отремонтировать дорогу, сделать какие-то минимальные "косметические" вещи. Мы можем протестовать, но понимаем, что эта субвенция будет.

- Минфин следит за тем, как используются средства по субвенции?

- Это не наша задача. Есть Аудиторская служба, есть Счетная палата. Кроме того, местная власть и местная община должны быть мотивированы отслеживать эффективность использования этих средств. Проблема в том, что нет никаких критериев распределения субвенции по территориям. Это зависит от мажоритарных депутатов. У них есть интересы в округах. С другой стороны, мажоритарные округа распределены более-менее равномерно.

- У Ассоциации городов были замечания к проекту госбюджета, что размер образовательной субвенции в полной мере не учитывает планируемый рост зарплат учителям на 25%...

- В прошлом году было принято решение о повышении зарплат учителям на 50%. И у нас была дилемма, как мы делаем повышение - или придумываем формулу в течение короткого периода времени или берем фонд оплаты труда 2015 года и на него делаем начисления в связи с повышением. Мы пошли по второму варианту, поскольку не было возможности быстро сделать объективную формулу.

Но за год Минобразования смогли проанализировать всю сеть, посмотрели по наполняемости классов, разделили школы в сельских регионах и городах. В итоге, в этом году мы имеем объективную и справедливую формулу. Если вы проводили реформы, оптимизировали свою сеть, внедряли изменения, то вы и будете главными бенефициарами этой формулы и в 2018 году получите больше денег, чем те, кто не проводил оптимизацию, но у них большее количество учителей.

- Грубо говоря, если в классе 30 человек, то прибавка будет, если три – нет?

- Если утрировать, приблизительно так. Но смотрели и по другим критериям. Формула объективная. На ее основе считали субвенцию на следующий год. Кто-то потерял, кто-то приобрел. Но это стимул к развитию.

- Продолжая тему образования. За чей счет в следующем году будут содержать техникумы и училища?

- Мы предложили передать их на областные бюджеты с такими оговорками, что до 1 июля ВУЗы должны принять решение, что делать со своими филиалами. Если они хотят их финансировать самостоятельно, мы будем финансировать в части госзаказа III-IV уровня аккредитации с 1 сентября 2018 года. Если они отказываются от них или, например, если это отдельный ВУЗ I-II уровня, который имеет свой баланс, то его будет финансировать область. Область будет принимать в рамках регионального заказа решение, как финансировать и в каком объеме заказ делать. Будет такая же схема, как и с ПТУ.

- В этом году на 18% подняли стипендии. Показалось, что это спонтанное решение...

- В этом году по стипендиям образовалась определенная экономия. Мы настаивали, чтобы эта сума пошла на увеличение стипендий, а не на коммунальные расходы ВУЗов. В процессе проведения дискуссий с Минобразования было принято решение о направлении экономии средств на продолжение политики правительства по поддержке лучших студентов и предоставления дополнительных стимулов к обучению путем поднятия размера стипендий.

 
Правила отримання субсидій в Україні стали жорсткішими, і це ще не все - заступник міністра фінансів
17.11.2017 13:11

До Вашої уваги - інтерв'ю заступника Міністра фінансів Сергія Марченко для видання Апостроф про нові умови надання субсидій, обслуговування державного боргу, стабільність курсу національної валюти та інші важливі питання в контексті проекту бюджету 2018.

- У проекті бюджету на наступний рік на субсидії планується витратити близько 55 млрд грн. Це при тому, що бюджет субсидій в цьому році був 61 млрд, і, за вашими словами, завершуємо рік ми з нестачею у розмірі 10 млрд грн. За рахунок чого у наступному році планується покривати "комунальні знижки" меншою сумою? Чи не виникне такої ж проблеми?

- У нас не буде недостачі за підсумками року. Принаймні на цьому етапі ми її не бачимо. Ми зараз шукаємо механізми, щоб покрити нестачу цього року. Зокрема, Верховна Рада вже ухвалила зміни до держбюджету-2017, які передбачають додаткове фінансування пільг та житлових субсидій. Тому можу вас запевнити, що усі необхідні кошти на субсидії будуть знайдені й питання нестачі субсидій в цьому році буде закрито.

Щодо наступного року, на який ми передбачили 55 млрд грн на адресні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, то тут треба враховувати, що ми ще передали на місцеві бюджети пільги – близько 7 млрд грн. Це питання зараз активно дискутується, і рішення буде знайдено найближчим часом.

Ми вважаємо, що в наступному році передбаченої нами суми на субсидії вистачить, зокрема тому, що відбудеться зростання мінімальної заробітної плати до 3723 грн, буде осучаснення пенсій. Усе це дуже суттєво вплине на рівень доходів домогосподарств. Також внесені зміни Міністерством соціальної політики щодо зменшення нормативів споживання послуг житлово-комунального господарства. Можливо, в наступному році ще будуть зміни щодо врахування майнового стану субсидіантів. Для прикладу, якщо у вас є дім і дві машини, то ви не маєте права на субсидію, незважаючи на ваші доходи. Мінфін наполягає на тому, щоб питання майнового стану пільговиків і субсидіантів було обов’язково враховано.

- Тобто з наступного року вимоги щодо отримання субсидій будуть жорсткішими?

- Мінфін наполягає на тому, щоб соціальна допомога від держави була спрямована до тих груп населення, що справді її потребують. Система має стати більш ефективною та дієвою, а категорії субсидіантів мають бути суттєво звужені. Уже цьогоріч вимоги щодо отримання субсидій стали жорсткішими, а наступного року будуть ще більш справедливими, прозорими і ефективними. З наступного опалювального сезону очікується, що завдяки суттєвому зростанню доходів домогосподарств більшість громадян зможуть самостійно оплачувати житлово-комунальні послуги.

- З січня 2018 року запускається процес монетизації субсидій. Поки що мова йде лише про підприємства ЖКГ. Коли результати цієї монетизації субсидій відчують прості громадяни? У чому буде користь для людей?

- Громадяни відчують користь на третьому етапі, а зараз ми запроваджуємо перший етап – монетизація на рівні надавачів послуг. Відразу монетизувати субсидії на рівні споживачів – нереально. Навіть якби ми це захотіли зробити з 1 січня 2018 року, то підготовчу роботу треба було проводити ще у 2015 році або, найпізніше, з першої половини 2016 року. Питання у тому, як зробити так, щоб кожна гривня, яка виділяється на субсидії, була цільова і монетизована, тобто підкріплена грошима. На сьогоднішній момент у нас діє так звана клірингова схема розрахунків за принципом взаємозаліку, коли на суму нарахованих субсидій держава зменшує для підприємства суму податків та інших платежів. Ця система себе не виправдовує і є неефективною. Вона настільки непрозора, що не дозволяє прогнозувати ситуацію. До того ж система клірингових розрахунків останнім часом виходить нерівноцінна: на 1 гривню субсидії має припадати 1 гривня податків, але цього не відбувається. Тому ми запропонували перейти від застарілої і неефективної моделі оплати субсидій до їх монетизації на рівні надавачів послуг. Минулого тижня наш проект з монетизації субсидій схвалив уряд, тож нова система розрахунків за субсидіями запрацює вже з 1 січня 2018 року. Потім за результатами роботи першого етапу можна буде сказати, наскільки ми готові будемо до запуску другого і третього етапів.

- А що мається на увазі під третім етапом?

- Тут ідеться про монетизацію на рівні домогосподарств, коли кінцеві отримувачі послуг, якщо вони змогли зекономити з різних причин (запровадження якихось енергозберігаючих технологій, відмова від газу, перехід на інші, альтернативні джерела, енергомодернізація будівель тощо), зможуть використовувати цю суму коштів на інші цілі. Але поки що про це зарано говорити. Щоб система працювала прозоро та була впевненість в її справедливості, треба ще провести низку змін, над якими ми працюємо. У результаті має запрацювати сучасна платіжна система, за якої буде чітко зрозуміло, що субсидіант вчасно розрахується за надані житлово-комунальні послуги, а залишок зможе витратити на енергоефективні заходи або навіть на власний розсуд. Утім, питання "живих грошей" поки не на часі. У цілому за субсидіями коштів більше не вистачає, ніж вони є. Якщо ми "вийдемо в плюс", тобто буде ситуація, коли ми будемо економити, держава буде мати певний залишок коштів, тоді можна буде вже говорити, що з цим залишком робити.

- Повертаючись до питання живих грошей. Як врешті будете контролювати процес, якщо буде нецільове використання коштів?

- На першому етапі передбачається, що всі надавачі послуг будуть відкривати рахунки в Казначействі, і ці рахунки будуть мати цільове призначення. Це так звані спецрахунки. І надавачі послуг не зможуть скористатися цими коштами на власний розсуд або перевести їх на поточний рахунок. Ми зможемо на ці рахунки надавачів послуг перераховувати кошти за субсидіями, а вони в свою чергу будуть розраховуватися із постачальниками газу та за податки. Фактично ті податки, які мала би сплатити НАК "Нафтогаз" до бюджету, компанія компенсує субсидіями. Казначейство в такому разі буде виконувати функцію банку, який дозволить бачити стан розрахунків у системі. Субсидії будуть перераховуватися за фактично спожиті енергоносії та надані послуги, що унеможливить ситуації, коли, наприклад, виконавці отримують більший обсяг субсидій, ніж спожили домогосподарства. Тож бюджетні кошти будуть використовуватися ще ефективніше.

- В Україні близько 60% субсидіантів, тобто послугою користується кожна друга сім’я, причому третина цих сімей мають дохід середній або вище середнього. Мінфін у зв’язку з цим буде запускати процес верифікації, який Мінсоцполітики вважає не надто результативним? Як все ж таки буде проходити цей процес?

- Для того, щоб будь-якій системі довіряли, вона має бути справедливою. Саме для досягнення прозорості й справедливості в системі соціальної допомоги і був запущений процес верифікації державних виплат. Донині в державі не існувало ефективної системи перешкоджання помилкам, зловживанням, шахрайству та корупції в цій сфері. Для нас було і залишається принциповим питання, щоб за оцінки субсидіантів враховувались питання майнового статку. Тому що зараз дуже багато різних можливостей не показувати доходи і отримати право на субсидію. Я переконаний, що процес верифікації не зупинити. Це питання часу, коли в результаті перевірок будуть припинені виплати тим, хто не відповідає критеріям отримувачів соціальної підтримки та зловживає соціальною допомогою, хто за своїм майновим станом не має права на субсидію.

Для Мінфіну це активне питання, і тут ми займаємо проактивну позицію. Якщо у деяких питаннях ми інколи стримуємо ініціативи інших міністерств, обмежуючи їх ресурси, то в цьому випадку для нас принципова річ – щоб у соціальній сфері зменшилось поле для корупції та маніпуляцій, щоб допомогу отримували тільки ті, хто справді цього потребує, щоб була створена система, якій довіряють усі. У цьому напрямку ми працюємо у партнерстві з Мінсоцполітики.

Подробнее...
 
«Школа аграрного лідера» - нові можливості для розвитку аграрного сектору
22.11.2017 08:47

21 листопада голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв взяв участь у відкритті «Школи аграрного лідера» на базі Херсонського державного аграрного університету.

ЇЇ мета – створення партнерства в аграрній сфері між освітою, наукою, бізнесом та громадами. Така кооперація дасть змогу підвищити конкурентоздатність сільського господарства та сформувати аграрних лідерів.

Очільник області Андрій Гордєєв наголосив: «Аграрна галузь є провідною в Херсонській області, з неї до бюджету надходить приблизно 32% коштів. Тому формування аграрного лідера є важливим для розвитку цього напрямку в нашому регіоні».

Тематика навчальних курсів спрямована на персональний розвиток активних інноваційних особистостей, реалізацію їх потенціалу для успішного розв’язання завдань аграрного бізнесу, територіальних громад Херсонщини та України в цілому.

Школа аграрного лідера» своїм слухачам дає можливості :

- Розуміти глобальні тренди агробізнесу;

- Ініціювати створення та розвивати агропродовольчі кластери в регіоні;

- Навчатися та обмінюватися досвідом з колегами, розвивати лідерські якості, розширювати професійний світогляд;

- Розвивати і трансформувати агробізнес в часи швидких змін, турбулентності та технологічної революції.

Спікери «Школи аграрного лідера» – висококваліфіковані фахівці, практики з бізнесу та громадського сектору.

«Я вдячний ректорові Херсонського державного аграрного університету Юрію Кирилову за те, що ви формуєте «порядок денний» в сільськогосподарській галузі та генеруєте нові ідеї у розвиток агропромислового комплексу області», - додав Андрій Гордєєв.

Цього ж дня відбулася перша лекція, яку прочитав cлуxачам заcтупник гoлoви Кoмітету Верховної Ради з питань науки і ocвіти, заcлужений працівник cільcькoгo гocпoдарcтва України Іван Анатoлійoвич Кириленкo.

 
Промислове виробництво у Херсонській області у січні–вересні 2017
30.10.2017 08:47

У вересні 2017р. порівняно з серпнем 2017р. промислове виробництво збільшилось на 8,1%, а порівняно з вереснем 2016р. – на 1,8%. За підсумками січня–вересня 2017р. порівняно з січнем-вереснем 2016р. обсяг виробництва збільшився на 3,2%.

Збільшення обсягів виробництва продукції спостерігалось на підприємствах з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції на 60,3%, з текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – на 26,6%, з виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – на 14,1%, з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 13,3%, з виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності – на 8,9%, машинобудування – на 3,7%. Водночас, зменшення випуску продукції спостерігалося на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів на 24,7%, з металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устатковання – на 4,8%, з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – на 2,6%.

Головне управління статистики
у Херсонській області

 
«ПерваяПредыдущая12345678910СледующаяПоследняя»

Страница 6 из 20
Яндекс.Метрика