СОБЫТИЯ & ФАКТЫ

Володимир Миколаєнко привітав із 95-річним ювілеєм Почесного громадянина Херсона Дмитра Перетяпка

10 січня виповнилося 95 років Почесному громадянину Херсона Дмитру Кириловичу Перетяпку.

Із ювілеєм Дмитра Кириловича привітали міський голова Володимир Миколаєнко та керівник Міської організації ветеранів війни і праці Володимир Куций.

Ювіляр народився 10 січня 1924 року. Брав участь у Другій світовій війні - звільняв Херсон у складі 49-ї Гвардійської стрілецької дивізії (командир кулеметного розрахунку "Максим").

Окрім того, брав участь у визволенні України, Болгарії, Румунії, Югославії.

За мужність і героїзм нагороджений орденами I і II ступенів та 17 медалями.

Після війни служив мотористом в авіації. З лав армії був звільнений у 1950 році. До 1976 року перебував на службі в органах внутрішніх справ (дільничий інспектор).

Дмитро Кирилович має доньку, двох онуків та одного правнука.

 
Заступник начальника поліції Херсонщини Олексій Манжиєвський проведе прийом громадян у Каховському районі

18 січня поточного року об 11.00 особистий виїзний прийом громадян проведе заступник начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області підполковник поліції МАНЖИЄВСЬКИЙ Олексій Леонідович.

Прийом буде проводитись в адміністративній будівлі Каховського відділу поліції за адресою

м. Каховка, вул. Мелітопольська, 153.

Попередній запис на прийом можна зробити за телефонами: 050-201-79-60; (236) 2-07-02; (0552) 45-94-07; (0552) 45-93-03.

На прийом запрошуються всі бажаючі жителі району та області.

 
Херсонці мітингують проти підвищення цін на електроенергію

Сьогодні на площі Свободи, біля Херсонської обласної державної адміністрації, херсонці зібралися на мітинг стосовно підвищення ціни електроенергії для ОСББ.

Відомо, що з 1 січня теперішнього року ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» почала вручати головам херсонських ОСББ рахунки, за якими вони повинні були сплатити ТОВ «ХОЕК» авансовий внесок відповідно до зазначеної потужності в розмірі тарифу 2,69 грн/кВт.

Тобто внески на утримання будинку зростуть лише за енергетику на 73%. Наразі мешканцям будинків пропонують за комунальну електроенергію за цінами, які передбачені для комерційних споживачів, без змін у чинне законодавство.

Аби призупинити підвищення, організатори мітингу ГО «Міст єднання» закликають херсонців підписати складене звернення та відправити його на розгляд до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

 
Чабан проверит мобилизационный потенциал Херсонщины

Глава Херсонской ОГА Андрей Гордеев создал областную комиссию по проведению в 2019 году проверок состояния и оценки мобилизационной готовности органов исполнительной власти, органов местного самоуправления, предприятий, учреждений и организаций Херсонской области, которым установлены мобилизационные задания.

Об этом сказано в распоряжении, пописанном в конце декабря.

Возглавит комиссию заместитель главы Херсонской облгосадминистрации Вадим Чабан.

 
Проїзд автотранспорту забезпечено по всім автошляхам Херсонщини

Станом на 13 годину 08 січня 2019 року по місту Херсону та Херсонській області невеликий сніг, температура повітря 7 градусів морозу. По всій території області утворився сніговий покрив завтовшки 6-17 см.

За інформацією ДП «Херсонський облавтодор» станом на 13-00 на дорогах області працює 78 чоловік особового складу та 59 одиниць спеціальної та снігоочисної техніки, зокрема: 28 піскрозкидувачів, 28 МТЗ, 5 грейдерів.

В м. Херсоні на даний час для розчищення снігу працює 2 од. техніки КП «Дорожник».

Проїзд автотранспорту забезпечено по всім автошляхам області.

Міжнародний аеропорт «Херсон» працює у штатному режимі.

 
Херсонщина привітала підшефну 57 бригаду ЗСУ з Новим роком і Різдвом Христовим

30 грудня, напередодні новорічних та різдвяних свят, голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв разом з капеланом отцем Ігорем Семеніхіним, волонтерами Центру допомоги учасникам АТО, який діє при Херсонській ОДА, відвідали на фронті бійців 57 окремої мотопіхотної бригади.

"Хлопці мають знати, що їх завжди чекають вдома живими та неушкодженими. Їх чекають на Херсонщині, у Новій Каховці, на їхньому постійному пункті дислокації!", - наголосив Андрій Гордєєв.

Херсонці передали воїнам дарунки від жителів області та обласного центру: генератор, бензопили, поліетиленові мішки під бліндажі, нові шини та інші необхідні речі, які мають полегшити перебування захисників на лінії фронту.

Духовний спокій українським бійцям подарують ікони Спасителя, Божої Матері та різних архангелів, передані капеланом Ігорем Семеніхіним.

Крім того, Андрій Гордєєв нагородив медалями «Захисник України» херсонских бійців, які перебувають на передовій і доблесно й мужньо виконують свої обов`язки перед Україною та її народом.

Очільник Херсонщини подякував за сміливість і захист кордонів України командирам бригади 57 ОМПБ, які свого часу її очолювали - це Дмитро Сергійович Красильников і Юрій Валентинович Головашенко, а зараз нею керує Анатолій Володимирович Мішанчук.

"Спільним зусиллям нам вдалося підшефну 57 бригаду розмістити саме в Херсонській області, яка межує з окупованим Кримом і має бути на готові дати відсіч у будь-який час", - зазначив Андрій Гордєєв та побажав захисникам військової наснаги та перемоги над російським ворогом.

 
Херсонський машинобудівний завод почав виробляти трактори з китайських комплектуючих

Херсонський машинобудівний завод налагодив збирання таких колісних агрегатів з комплектуючих китайської компанії First Tractor.

Трактор має невеликі габарити, але водночас досить потужний двигун, він економічний і адаптований під велику кількість допоміжного обладнання, пише «Голос України».

Такі характеристики дають змогу застосовувати його для виконання широкого спектру робіт – як навантажувач, екскаватор, бульдозер тощо.

Наразі Херсонський машинобудівний завод ще не знає, скільки тракторів вироблятиме на місяць, оскільки обсяг залежатиме усе від попиту.

 
Чи буде продовжено війну з пам’ятниками?

Зрозуміло, що однозначної відповіді на це, здавалося б, несподіване і неактуальне питання, немає. Але судячи з інформації про те, що в Києві експертна комісія Мінкультури одноголосно прийняла рішення, яке дозволить прибрати пам'ятник полководцю Олександру Суворову з двору Київського військового ліцею імені Івана Богуна, розсудливим городянам є над чим замислитися. До того ж міністр Євген Нищук пояснив, що прийняття такого рішення - процес, до якого причетне не тільки Міністерство культури України.

Стає очевидним, що рано чи пізно, подібні віяння можуть докотитися і до півдня України, включаючи і наше місто. І тоді херсонцям доведеться приймати досить не прості рішення, якщо, звичайно, в Києві вважатимуть за потрібне поцікавитися їхньою думкою.

Нелегко доведеться і місцевій владі. З одного боку, їй буде треба витримати тиск Центру, який хотів би назавжди «забути» про саме існування Росії і її видатних особистостей, нерозривно пов'язаних з містом.

З іншого боку, зробити це в «пожежному порядку» або навіть за кілька років, «поставивши хрест» на історичному минулому Херсона, надзвичайно складно. Адже доведеться перейменовувати не тільки вулиці, названі на честь Потьомкіна, Суворова, Ушакова та деяких інших росіян, але і перейменувати саму столицю області - Херсон, до назви якого безпосередньо причетна сама Катерина Друга, яка 18 червня 1778 року власноруч підписала указ про заснування фортеці в гирлі Дніпра. І вже через чотири місяці тут було закладено місто, яке названо Херсоном, на честь давньогрецької колонії Херсонеса. Його засновником став царський фаворит Григорій Потьомкін.

Вже в наступному році були забиті і перші палі майбутнього порту. За планами царської влади, Херсону судилося стати колискою Чорноморського флоту імперії, економічним і політичним центром краю, названого «Новоросією», яку сьогодні можна згадувати тільки в негативному сенсі. Будівництво фортеці і міста було покладено на генерал-цейхместера Івана Ганнібала.

На жаль, Херсон після появи в 1789 році міста Миколаєва, куди було переведено адміралтейство, став звичайним повітовим містом, втративши значення важливої прикордонної фортеці.

І, тим не менш, саме в Херсоні почалося будівництво Чорноморського флоту. 26 травня 1779 року тут відбулася закладка першого військового корабля, що отримав назву «Слава Катерини». Ще два 66-гарматних кораблі були закладені в червні 1780 року, один з яких отримав найменування «Святий Павло». Трохи пізніше почалося будівництво ще трьох нових кораблів подібного типу.

Звичайно, сформувати екіпажі для них в Херсоні було неможливо. Тому 13 червня 1783 року відповідно до указу імператриці, з'явилося розпорядження направити в Херсон 3878 кращих офіцерів і нижніх чинів флотських, солдатських і артилерійських команд для нових кораблів. Команду корабля № 1, що складалася з 700 осіб, очолив капітан 2-рангу Федір Ушаков.

Сьогодні ім'ям цієї історичної особистості названа одна з центральних вулиць міста і це не випадково. У пам'яті вдячних нащадків він залишився не тільки, як видатний адмірал зі світовою славою, а й як проста людина, яка випробувала на собі всі тяготи життя в Херсоні, охопленому епідемією чуми, страшної хвороби, що забирала тисячі життів перших його жителів.

Федір Ушаков приїхав до Херсона в серпні 1783 року, коли ситуація в місті загострилася до краю. Виявивши неабиякі здібності і організаторський талант, він в ім'я порятунку життя ввірених йому людей, здійснив жорсткі і рішучі заходи: вивів весь екіпаж в степ, наказав спорудити з очерету намети і вирити невеликі землянки, в яких ізолювали хворих. Всім було наказано щоранку провітрювати ліжко протиратися оцетом і обкурювати свій одяг. До табору нікого не підпускали, між наметами могли переміщатися тільки медики. Ці вольові дії допомогли стабілізувати ситуацію. Його діяльність була винагороджена присвоєнням йому чину капітана 1-рангу. А 16 травня 1787 року під час перебування в Херсоні Катерини Другої він був підвищений до звання капітана бригадирського рангу.

У роки війни з Туреччиною Федір Ушаков прославився як видатний стратег і бойовий командир. У 1790 році в чині контр-адмірала він очолив Чорноморський військово-морський флот.

В кінці XVIII століття Херсон відігравав важливу роль у розвитку внутрішніх і зовнішніх економічних зв'язків Росії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи. Херсонська фортеця справляла відповідне враження навіть на іноземців.

У 1803 році Херсон знову отримав статус губернського центру. У місті розвивалося суднобудування, з'явилися підприємства з переробки сільськогосподарської продукції. До речі, треба відзначити, що тоді українці в місті не складали більшості. Навіть в 1897 році в Херсоні, згідно зі статистичними даними налічувалося близько 59 тисяч чоловік (росіян - 47%, євреїв - 29%, українців - 20%).

Сьогодні ситуація змінилася докорінно. І українці в процентному відношенні становлять більшість населення міста, росіяни - другі за чисельністю. А ось російськомовних в місті, однозначно, залишається чимало. Точні статистичні дані привести складно, але, схоже, не менше половини населення. І це невипадково. Безумовно, одна з причин такого явища- це історичне минуле нашого рідного міста, яке забути навряд чи вийде, принаймні, в найближчі десятиліття. Проте, все це ажніяк не заважає переважній більшості херсонців залишатися законослухняними громадянами, любити Україну і бути її справжніми патріотами.

Юрій Анісімов,
Заслужений журналіст України.

 
На Херсонщині за втручання прокуратури до державної власності повернуто незаконно відчужений елеватор вартістю майже 47 млн грн

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.12.2018 визнано позовні вимоги обласної прокуратури законними та обґрунтованими щодо повернення державі цілісного майнового комплексу Державного підприємства ДАК «Хліб України» - Великолепетиський елеватор» вартістю 46,6 млн грн, що розташований у смт Велика Лепетиха Херсонської області.

Цілісний майновий комплекс є об’єктом державної власності, що не підлягає приватизації та корпоратизації у зв’язку із його загальнодержавним значенням.

Однак, незважаючи на встановлену законом заборону на відчуження вказаного майна, та за відсутності згоди Уряду виконавчий комітет Великолепетиської селищної ради прийняв рішення про оформлення права власності на комплекс будівель елеватору за ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Таким чином форма власності цілісного майнового комплексу була протиправно змінена з державної на приватну.

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Великолепетиської селищної ради, визнання недійсними свідоцтв про право власності та визнання за державою права власності на цілісний майновий комплекс ДП ДАК «Хліб України» - Великолепетиський елеватор».

Прес-служба прокуратури
Херсонської області

 
Чоловіку, який завдав смертельних ударів своєму батьку, оголошено про підозру та взято під варту

Прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом умисного вбивства сином свого батька.

Установлено, що 11.12.2018 30-річний мешканець смт Лазурне Скадовського району під час сварки зі своїм батьком наніс останньому численні удари руками та металевим чайником по голові і тулубу, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток голови та ребер. Від отриманих травм потерпілий помер у кареті швидкої допомоги.

Чоловіку оголошено про підозру за ч. 1 ст. 115 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Довідково: санкція вказаної статті передбачає покарання до 15 років позбавлення волі.

 
Экономика в объективе. Новости Херсона.
На контролі громадськості – використання бюджетних коштів
26.12.2017 11:45

Така думка була притаманна всім учасникам чергового засідання Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Херсонській області, яке відбулося 21 грудня у прес-центрі відомства. Це було в 2017 році останнє підсумкове засідання дорадчого органу при фіскальній службі області.

Коментуючи підсумки роботи фіскальної служби за 2017 рік, начальник відомства Ігор Клим акцентував увагу на тому, що в умовах бюджетної децентралізації питання раціонального використання бюджетних коштів має потребувати особливого контролю та підзвітності перед громадами. Адже станом на 20.12.2017 платники податків Херсонщини вже перерахували рекордну суму податкових платежів до Державного бюджету України, а саме - 2,6 млрд. гривень. Це майже на 0,6 млрд. гривень перевищує показник січня - грудня 2016 року. Вже виконані та перевиконані річні показники з надходжень по податку на прибуток підприємств (127 відс.), акцизному податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (135 відс.) та єдиному соціальному внеску (112 відс.) та інших податках.

Слова вдячності звучали на адресу членів Громадської ради при ГУ ДФС у Херсонській області, Об’єднання організацій роботодавців Херсонщини та Херсонської торгово-промислової палати, які підтримали ініціативу фіскалів щодо вивчення рівня ефективності та якості надання послуг у Центрах обслуговування платників територіальних органів ДФС у Херсонській області, яке проводилося з 15 листопада до 15 грудня шляхом анонімного опитування платників.

Підсумовуючи результати роботи за рік активісти громадської ради обговорили шляхи поліпшення діалогу між владою і бізнесом та надали низку пропозицій щодо подальшої співпраці між різними категоріями платників податків і фіскальною службою у новому році. Голова громадської ради Олександр Максименко запропонував внести до плану роботи на 2018 рік проведення заходів, спрямованих на контроль за використанням бюджетних коштів обласної громади.

Прес-служба ТВ ВГО АППУ Херсонській області

 
Інтерв'ю заступника Міністра фінансів Сергія Марченка для видання "РБК-Україна"
27.11.2017 14:32

Как чиновники договариваются с депутатами о госбюджете, о проблемах с выплатами субсидий и о финансировании ВУЗов - в интервью замминистра финансов Сергея Марченко. В Кабинете министров рассчитывают, что Верховная Рада примет государственный бюджет на 2018 год в начале декабря. Первое чтение проект бюджета прошел относительно спокойно, за исключением того, что правительству пришлось оставить в расходах центральной казны жилищные льготы и принять депутатский сценарий повышения акцизных ставок. Но самое интересное начнется при доработке госбюджета ко второму чтению, после чего, как уже не раз бывало, документ может измениться до неузнаваемости. Впрочем, по мнению заместителя министра финансов Сергея Марченко, который курирует подготовку бюджета, правительство сможет найти компромисс с депутатами, в том числе, и за счет увеличения субвенций на места. Более подробно - в интервью чиновника для РБК-Украина.

- В Киев 9 ноября приезжала группа экспертов МВФ для изучения и обсуждения проекта госбюджета-2018. Вы с ними встречались?

- Да, обсуждали перспективы выполнения госбюджета. И была встреча по вопросам монетизации жилищных субсидий. Эксперты Фонда задавали вопросы по поводу нового правительственного постановления, которым отменяются клиринговые расчеты и вводится монетизация субсидий на уровне предприятий. Им интересно, как принятые изменения повлияют на рынок.

- Нет ли у МВФ опасений, что при подготовке госбюджета-2018 депутаты снова вмешаются в проект, как это было в июле, когда вносились изменения в госбюджет-2017, когда сильно была "раздута" доходная часть?

- Таких разговоров не было. Это наша задача - не допустить разного рода ситуаций и оставить бюджет в балансе. Фонд всецело доверяет, что мы справимся с этой задачей.

О проекте госбюджета

- Завтра (интервью записано в понедельник, 13 ноября, - ред.) парламент будет рассматривать госбюджет в первом чтении. Как проект изменился при доработке в комитете?

- Парламент высказал свои пожелания к бюджету. И чтобы найти голоса, мы должны максимально прислушаться к пожеланиям депутатов и, по возможности, учесть их предложения. Чтобы в декабре при голосовании в целом иметь необходимую поддержку в 226 голосов.

- Какие есть спорные моменты?

- Глобальных спорных вопросов нет. Есть точечные рекомендации по увеличению расходной части.

- И они с Минфином не согласованы?

- На данном этапе есть блок предложений по расходам на сумму 1,7 миллиардов гривен. Источник этих средств депутатами предлагается за счет доходов, которые Нацбанк перечисляет в бюджет. При доработке проекта мы будем искать компромиссы.

- С Нацбанком уже обсуждался этот вопрос?

- Нет, не обсуждался. Но, думаю, что позиция Нацбанка была ясна еще при подготовке бюджета.

- Что они больше, чем заложено в проекте, не дадут?

- Да.

- Так же было и в прошлом году. История повторяется?

- Да, уже пройденная дорога.

- Есть проблема с согласованием изменений в Налоговый кодекс, на основании которых рассчитывался бюджет. Как планируете договариваться с налоговым комитетом Рады?

- Впервые за многие годы Минфин вместе с бюджетом не выходит с радикальными изменениями Налогового кодекса. В этом году все, что мы считали необходимым, мы делали на протяжении года. Минфин не готовит сюрпризы "под елочку". То, что предлагается по части налогового законодательства - это в основном индексация ставок акцизного сбора. Думаю, компромисс будет найдет.

- В этом году проще собирать голоса под бюджет?

- Не проще. Мы стали опытнее, но и депутаты тоже. Есть понимание, что те проблемы, которые мы пытаемся решить, остались такими же острыми. С другой стороны, депутаты понимают нашу общую зависимость друг от друга. Компромисс будет. Отсутствие бюджета не устраивает никого.

О монетизации субсидий

- Вы сказали, что экспертов МВФ интересовал вопрос монетизации жилищных субсидий. Постановление принято. Что дальше?

- Это большая победа Минфина. Мы будем контролировать ситуацию, платить субсидии за фактически потребленные энергоносители и предоставленные услуги. Участники рынка будут больше доверять друг другу и системе в целом.

- В чем были "подводные камни" клиринговых расчетов, и чем новая система лучше?

- Клиринг - это, грубо говоря, обмен бумажками, протоколами. Его суть в том, что управление соцзащиты предоставляет информацию о начисленных субсидиях, а поставщики, НАК "Нафтогаз" и Госказначейство согласовывают эти протоколы. Кому-то мы проводили протоколы вовремя, кому-то не проводили, кого-то авансировали протоколами. Если честно, мы, как Минфин, не понимали, что происходит внутри этих комбинаций. Мы только видели конечную точку - НАК "Нафтогаз". Платили по начисленным субсидиям, а не по факту. В итоге после окончания отопительного периода 2016/2017 сумма неиспользованных субсидий по результатам перерасчета составляла 8,3 миллиардов гривен. А прошлом году было 15 миллиардов гривен. Это говорит о том, что средства использовались неэффективно.

- Минфину такая система кажется неясной и непрогнозируемой?

- Она была прогнозируема до того момента, пока не было такого количества субсидиантов, как сейчас. Когда работала только система жилищных льгот, особых проблем не было. Одна гривна, которая выходила из госбюджета льготами, возвращалась гривной в виде налогов. Нас это устраивало. Сейчас много субъектов, много нюансов на рынке, которые нам кажутся рисковыми и турбулентными.

Поэтому новая система предусматривает, что субсидии мы будем платить по факту поставленных услуг, будем платить конкретным поставщикам услуг "живые" деньги на их счета в Госказначействе. Потом поставщики услуг будут платить эти "живые" деньги НАКу за газ, другим поставщикам и налоги. Не исключаю, что у кого-то будут накапливаться остатки, но по итогам полугодия будем смотреть, что с этим делать. Мы хотим полностью поменять существующий порядок вещей. От этого выиграют все участники рынка. Хотя пока все боятся новой системы.

- Есть мнение, что монетизация субсидий на уровне предприятий несет риски злоупотреблений со стороны самих энергетических компаний. Например, облгазы могут манипулировать абонентской базой, необоснованно "раздувая" ее. Какие предохранители предусмотрело правительство на этот случай?

- Если кто-то будет "раздувать" абонентскую базу или совершать какие-то другие нарушения, это будет видно. У нас нет других возможностей вывода денег из системы, кроме как оплаты за энергоресурсы либо через налоги. Мы внедряем автоматическое финансирование субсидий согласно помесячной росписи и исключаем ручное вмешательство в расчеты. Это существенно уменьшит риски ошибок, а прозрачность таких расчетов только усилится.

- Мы сейчас говорим о монетизации субсидий на уровне предприятий. Следующий этап - на уровне населения. Это жизнеспособная модель расчета? Когда ее могут внедрить?

- Уверен, что это - жизнеспособная модель. Если за первое полугодие 2018 года мы увидим, что это рабочий механизм, что есть доверие в системе и нет обмана, нет использования средств на какие-то другие цели, то мы будем готовы с 1 января 2019 года запустить монетизацию на уровне конечных потребителей. Мы возьмем второе полугодие для подготовки. Этого времени будет достаточно, чтобы с 2019 года все заработало.

- Министр социальной политики Андрей Рева в интервью РБК-Украина говорил, что в случае монетизации на уровне конечных потребителей есть риск, связанный с большим количеством субсидиантов, - 6,5 миллионов семей.

- Риск есть. Понятно, что чем меньше субсидиантов, тем нам легче администрировать субсидии. Но у нас сейчас действительно большое количество субсидиантов. И мы считаем, что нужно ужесточать критерии для получателей субсидий, принимать во внимание критерий "имущественное состояние домохозяйств". Мы сейчас обсуждаем с Минсоцполитики этот вопрос. Ведь растут доходы домохозяйств - увеличивается минимальная зарплата, растет средняя зарплата в экономике, поднимаются пенсии. В принципе, домохозяйства стали богаче, и мы видим, что на следующий отопительный сезон у нас будет меньше субсидиантов, чем в этом.

- В этом году правительство дважды вносило изменения в госбюджет, увеличив в общей сложности сумму субвенции местным бюджетам для выплаты субсидий на 22 миллиарда гривен, доведя размер субвенции до 70 миллиардов. Почему пришлось добавлять деньги в течение года? Изначально был неправильный расчет нужной суммы?

- Был ли это просчет? Думаю, нет. Мы ожидали, что у нас снизится количество субсидиантов по сравнению с предыдущим отопительным сезоном. Плюс нужно учитывать, что 24,4 миллиардов гривен долгов перешло с прошлого года, с ноября-декабря. У Минфина было ожидание, что количество субсидиантов будет меньше. И к тому же мы настраивались, что социальные нормативы, на основании которых начисляются субсидии, будут снижены, и что эти решения будут приняты раньше, и что они будут более жесткими.

- В начале 2018 года также будут долги по субсидиям?

- Будут, это объективно. Срок уплаты за декабрь будет в январе, часть ноября также будет заплачена в январе. Но такой большой задолженности, как в 2017 году, точно не будет. По итогам года будет видна более точная картина.

О местных бюджетах

- На Едином казначейском счету (ЕКС) к началу ноября было 48,5 миллиардов гривен. Львиная доля - это деньги местных бюджетов…

- Всего на 1 ноября на счетах правительства в Казначействе было 110 миллиардов гривен. Из них 48,6 миллиардов - это средства на ЕКС, и 61,4 миллиардов гривен - валютные счета (эквивалент в гривне). При этом остатки средств местных бюджетов - более 60 миллиардов гривен.

- Если говорить о местных бюджетах, до конца года успеют освоить эти деньги?

- Часть освоят, часть - нет. Плюс нужно учитывать, что депозиты местных бюджетов в банках будут возвращены на ЕКС до 20 декабря.

- Денег на ЕКС много, распорядители будут спешить их потратить до конца года. Это будет оказывать давление на валютный рынок?

- Эта ситуация вполне управляемая. Мы делаем все возможное, чтобы избежать чрезмерного давления гривны на рынок, влияния на валютный рынок, чтобы ритмично распределять платежи в системе и чтобы в конце года не было давления. Но мы не можем работать вместо главных распорядителей бюджетных средств, у которых накопились остатки за предыдущие десять месяцев работы. Мы понимаем объем проблемы, которая может возникнуть в декабре, и пытаемся все это сглаживать.

- Почему распорядители не успевают тратить равномерно в течение года, а дотягивают до декабря? По тем же дорогам уже привычная практика, когда ремонты начинаются с первым снегом…

- В этом году видно, что дороги начали ремонтировать раньше. Но есть ряд причин. Во-первых, особенности тендерного законодательства. Плюс капитальные инвестиции мы ставим в роспись, начиная со второго квартала. По первому кварталу смотрим динамику поступления доходов, и капитальных инвестиций в начале года почти нет.

- В проекте госбюджета на 2018 год при доработке в парламентском комитете договорились "перекинуть" 5 миллиардов гривен из Фонда регионального развития (ФРР) на субвенцию социально-экономического развития территорий. Почему было принято такое решение?

- Мы должны понимать, что пока у нас будут депутаты-мажоритарщики, до тех пор у нас будет подниматься вопрос субвенции на социально-экономическое развитие регионов, так называемый "соц-эконом". Это социально популярная тема, которую часто используют по время политических торгов за государственный бюджет. Нашим проектом бюджета на 2018 год не была предусмотрена субвенция из госбюджета местным бюджетам на осуществление мероприятий по "соц-эконому". Но действительно, чтобы бюджет прошел через сессионный зал Рады, чтобы в следующем году принимались необходимые законы, субвенция социально-экономического развития – это тот минимум, который решает многие вопросы в работе с депутатами-мажоритарщиками.

- Помогает найти компромисс?

- Да, какой-то компромисс… У мажоритарных депутатов может быть свое мнение, у них есть интересы в округах. Они хотят помочь своему округу, который их выбрал, построить школу, отремонтировать дорогу, сделать какие-то минимальные "косметические" вещи. Мы можем протестовать, но понимаем, что эта субвенция будет.

- Минфин следит за тем, как используются средства по субвенции?

- Это не наша задача. Есть Аудиторская служба, есть Счетная палата. Кроме того, местная власть и местная община должны быть мотивированы отслеживать эффективность использования этих средств. Проблема в том, что нет никаких критериев распределения субвенции по территориям. Это зависит от мажоритарных депутатов. У них есть интересы в округах. С другой стороны, мажоритарные округа распределены более-менее равномерно.

- У Ассоциации городов были замечания к проекту госбюджета, что размер образовательной субвенции в полной мере не учитывает планируемый рост зарплат учителям на 25%...

- В прошлом году было принято решение о повышении зарплат учителям на 50%. И у нас была дилемма, как мы делаем повышение - или придумываем формулу в течение короткого периода времени или берем фонд оплаты труда 2015 года и на него делаем начисления в связи с повышением. Мы пошли по второму варианту, поскольку не было возможности быстро сделать объективную формулу.

Но за год Минобразования смогли проанализировать всю сеть, посмотрели по наполняемости классов, разделили школы в сельских регионах и городах. В итоге, в этом году мы имеем объективную и справедливую формулу. Если вы проводили реформы, оптимизировали свою сеть, внедряли изменения, то вы и будете главными бенефициарами этой формулы и в 2018 году получите больше денег, чем те, кто не проводил оптимизацию, но у них большее количество учителей.

- Грубо говоря, если в классе 30 человек, то прибавка будет, если три – нет?

- Если утрировать, приблизительно так. Но смотрели и по другим критериям. Формула объективная. На ее основе считали субвенцию на следующий год. Кто-то потерял, кто-то приобрел. Но это стимул к развитию.

- Продолжая тему образования. За чей счет в следующем году будут содержать техникумы и училища?

- Мы предложили передать их на областные бюджеты с такими оговорками, что до 1 июля ВУЗы должны принять решение, что делать со своими филиалами. Если они хотят их финансировать самостоятельно, мы будем финансировать в части госзаказа III-IV уровня аккредитации с 1 сентября 2018 года. Если они отказываются от них или, например, если это отдельный ВУЗ I-II уровня, который имеет свой баланс, то его будет финансировать область. Область будет принимать в рамках регионального заказа решение, как финансировать и в каком объеме заказ делать. Будет такая же схема, как и с ПТУ.

- В этом году на 18% подняли стипендии. Показалось, что это спонтанное решение...

- В этом году по стипендиям образовалась определенная экономия. Мы настаивали, чтобы эта сума пошла на увеличение стипендий, а не на коммунальные расходы ВУЗов. В процессе проведения дискуссий с Минобразования было принято решение о направлении экономии средств на продолжение политики правительства по поддержке лучших студентов и предоставления дополнительных стимулов к обучению путем поднятия размера стипендий.

 
Правила отримання субсидій в Україні стали жорсткішими, і це ще не все - заступник міністра фінансів
17.11.2017 13:11

До Вашої уваги - інтерв'ю заступника Міністра фінансів Сергія Марченко для видання Апостроф про нові умови надання субсидій, обслуговування державного боргу, стабільність курсу національної валюти та інші важливі питання в контексті проекту бюджету 2018.

- У проекті бюджету на наступний рік на субсидії планується витратити близько 55 млрд грн. Це при тому, що бюджет субсидій в цьому році був 61 млрд, і, за вашими словами, завершуємо рік ми з нестачею у розмірі 10 млрд грн. За рахунок чого у наступному році планується покривати "комунальні знижки" меншою сумою? Чи не виникне такої ж проблеми?

- У нас не буде недостачі за підсумками року. Принаймні на цьому етапі ми її не бачимо. Ми зараз шукаємо механізми, щоб покрити нестачу цього року. Зокрема, Верховна Рада вже ухвалила зміни до держбюджету-2017, які передбачають додаткове фінансування пільг та житлових субсидій. Тому можу вас запевнити, що усі необхідні кошти на субсидії будуть знайдені й питання нестачі субсидій в цьому році буде закрито.

Щодо наступного року, на який ми передбачили 55 млрд грн на адресні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, то тут треба враховувати, що ми ще передали на місцеві бюджети пільги – близько 7 млрд грн. Це питання зараз активно дискутується, і рішення буде знайдено найближчим часом.

Ми вважаємо, що в наступному році передбаченої нами суми на субсидії вистачить, зокрема тому, що відбудеться зростання мінімальної заробітної плати до 3723 грн, буде осучаснення пенсій. Усе це дуже суттєво вплине на рівень доходів домогосподарств. Також внесені зміни Міністерством соціальної політики щодо зменшення нормативів споживання послуг житлово-комунального господарства. Можливо, в наступному році ще будуть зміни щодо врахування майнового стану субсидіантів. Для прикладу, якщо у вас є дім і дві машини, то ви не маєте права на субсидію, незважаючи на ваші доходи. Мінфін наполягає на тому, щоб питання майнового стану пільговиків і субсидіантів було обов’язково враховано.

- Тобто з наступного року вимоги щодо отримання субсидій будуть жорсткішими?

- Мінфін наполягає на тому, щоб соціальна допомога від держави була спрямована до тих груп населення, що справді її потребують. Система має стати більш ефективною та дієвою, а категорії субсидіантів мають бути суттєво звужені. Уже цьогоріч вимоги щодо отримання субсидій стали жорсткішими, а наступного року будуть ще більш справедливими, прозорими і ефективними. З наступного опалювального сезону очікується, що завдяки суттєвому зростанню доходів домогосподарств більшість громадян зможуть самостійно оплачувати житлово-комунальні послуги.

- З січня 2018 року запускається процес монетизації субсидій. Поки що мова йде лише про підприємства ЖКГ. Коли результати цієї монетизації субсидій відчують прості громадяни? У чому буде користь для людей?

- Громадяни відчують користь на третьому етапі, а зараз ми запроваджуємо перший етап – монетизація на рівні надавачів послуг. Відразу монетизувати субсидії на рівні споживачів – нереально. Навіть якби ми це захотіли зробити з 1 січня 2018 року, то підготовчу роботу треба було проводити ще у 2015 році або, найпізніше, з першої половини 2016 року. Питання у тому, як зробити так, щоб кожна гривня, яка виділяється на субсидії, була цільова і монетизована, тобто підкріплена грошима. На сьогоднішній момент у нас діє так звана клірингова схема розрахунків за принципом взаємозаліку, коли на суму нарахованих субсидій держава зменшує для підприємства суму податків та інших платежів. Ця система себе не виправдовує і є неефективною. Вона настільки непрозора, що не дозволяє прогнозувати ситуацію. До того ж система клірингових розрахунків останнім часом виходить нерівноцінна: на 1 гривню субсидії має припадати 1 гривня податків, але цього не відбувається. Тому ми запропонували перейти від застарілої і неефективної моделі оплати субсидій до їх монетизації на рівні надавачів послуг. Минулого тижня наш проект з монетизації субсидій схвалив уряд, тож нова система розрахунків за субсидіями запрацює вже з 1 січня 2018 року. Потім за результатами роботи першого етапу можна буде сказати, наскільки ми готові будемо до запуску другого і третього етапів.

- А що мається на увазі під третім етапом?

- Тут ідеться про монетизацію на рівні домогосподарств, коли кінцеві отримувачі послуг, якщо вони змогли зекономити з різних причин (запровадження якихось енергозберігаючих технологій, відмова від газу, перехід на інші, альтернативні джерела, енергомодернізація будівель тощо), зможуть використовувати цю суму коштів на інші цілі. Але поки що про це зарано говорити. Щоб система працювала прозоро та була впевненість в її справедливості, треба ще провести низку змін, над якими ми працюємо. У результаті має запрацювати сучасна платіжна система, за якої буде чітко зрозуміло, що субсидіант вчасно розрахується за надані житлово-комунальні послуги, а залишок зможе витратити на енергоефективні заходи або навіть на власний розсуд. Утім, питання "живих грошей" поки не на часі. У цілому за субсидіями коштів більше не вистачає, ніж вони є. Якщо ми "вийдемо в плюс", тобто буде ситуація, коли ми будемо економити, держава буде мати певний залишок коштів, тоді можна буде вже говорити, що з цим залишком робити.

- Повертаючись до питання живих грошей. Як врешті будете контролювати процес, якщо буде нецільове використання коштів?

- На першому етапі передбачається, що всі надавачі послуг будуть відкривати рахунки в Казначействі, і ці рахунки будуть мати цільове призначення. Це так звані спецрахунки. І надавачі послуг не зможуть скористатися цими коштами на власний розсуд або перевести їх на поточний рахунок. Ми зможемо на ці рахунки надавачів послуг перераховувати кошти за субсидіями, а вони в свою чергу будуть розраховуватися із постачальниками газу та за податки. Фактично ті податки, які мала би сплатити НАК "Нафтогаз" до бюджету, компанія компенсує субсидіями. Казначейство в такому разі буде виконувати функцію банку, який дозволить бачити стан розрахунків у системі. Субсидії будуть перераховуватися за фактично спожиті енергоносії та надані послуги, що унеможливить ситуації, коли, наприклад, виконавці отримують більший обсяг субсидій, ніж спожили домогосподарства. Тож бюджетні кошти будуть використовуватися ще ефективніше.

- В Україні близько 60% субсидіантів, тобто послугою користується кожна друга сім’я, причому третина цих сімей мають дохід середній або вище середнього. Мінфін у зв’язку з цим буде запускати процес верифікації, який Мінсоцполітики вважає не надто результативним? Як все ж таки буде проходити цей процес?

- Для того, щоб будь-якій системі довіряли, вона має бути справедливою. Саме для досягнення прозорості й справедливості в системі соціальної допомоги і був запущений процес верифікації державних виплат. Донині в державі не існувало ефективної системи перешкоджання помилкам, зловживанням, шахрайству та корупції в цій сфері. Для нас було і залишається принциповим питання, щоб за оцінки субсидіантів враховувались питання майнового статку. Тому що зараз дуже багато різних можливостей не показувати доходи і отримати право на субсидію. Я переконаний, що процес верифікації не зупинити. Це питання часу, коли в результаті перевірок будуть припинені виплати тим, хто не відповідає критеріям отримувачів соціальної підтримки та зловживає соціальною допомогою, хто за своїм майновим станом не має права на субсидію.

Для Мінфіну це активне питання, і тут ми займаємо проактивну позицію. Якщо у деяких питаннях ми інколи стримуємо ініціативи інших міністерств, обмежуючи їх ресурси, то в цьому випадку для нас принципова річ – щоб у соціальній сфері зменшилось поле для корупції та маніпуляцій, щоб допомогу отримували тільки ті, хто справді цього потребує, щоб була створена система, якій довіряють усі. У цьому напрямку ми працюємо у партнерстві з Мінсоцполітики.

Подробнее...
 
«Школа аграрного лідера» - нові можливості для розвитку аграрного сектору
22.11.2017 08:47

21 листопада голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв взяв участь у відкритті «Школи аграрного лідера» на базі Херсонського державного аграрного університету.

ЇЇ мета – створення партнерства в аграрній сфері між освітою, наукою, бізнесом та громадами. Така кооперація дасть змогу підвищити конкурентоздатність сільського господарства та сформувати аграрних лідерів.

Очільник області Андрій Гордєєв наголосив: «Аграрна галузь є провідною в Херсонській області, з неї до бюджету надходить приблизно 32% коштів. Тому формування аграрного лідера є важливим для розвитку цього напрямку в нашому регіоні».

Тематика навчальних курсів спрямована на персональний розвиток активних інноваційних особистостей, реалізацію їх потенціалу для успішного розв’язання завдань аграрного бізнесу, територіальних громад Херсонщини та України в цілому.

Школа аграрного лідера» своїм слухачам дає можливості :

- Розуміти глобальні тренди агробізнесу;

- Ініціювати створення та розвивати агропродовольчі кластери в регіоні;

- Навчатися та обмінюватися досвідом з колегами, розвивати лідерські якості, розширювати професійний світогляд;

- Розвивати і трансформувати агробізнес в часи швидких змін, турбулентності та технологічної революції.

Спікери «Школи аграрного лідера» – висококваліфіковані фахівці, практики з бізнесу та громадського сектору.

«Я вдячний ректорові Херсонського державного аграрного університету Юрію Кирилову за те, що ви формуєте «порядок денний» в сільськогосподарській галузі та генеруєте нові ідеї у розвиток агропромислового комплексу області», - додав Андрій Гордєєв.

Цього ж дня відбулася перша лекція, яку прочитав cлуxачам заcтупник гoлoви Кoмітету Верховної Ради з питань науки і ocвіти, заcлужений працівник cільcькoгo гocпoдарcтва України Іван Анатoлійoвич Кириленкo.

 
Промислове виробництво у Херсонській області у січні–вересні 2017
30.10.2017 08:47

У вересні 2017р. порівняно з серпнем 2017р. промислове виробництво збільшилось на 8,1%, а порівняно з вереснем 2016р. – на 1,8%. За підсумками січня–вересня 2017р. порівняно з січнем-вереснем 2016р. обсяг виробництва збільшився на 3,2%.

Збільшення обсягів виробництва продукції спостерігалось на підприємствах з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції на 60,3%, з текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – на 26,6%, з виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – на 14,1%, з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 13,3%, з виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності – на 8,9%, машинобудування – на 3,7%. Водночас, зменшення випуску продукції спостерігалося на підприємствах добувної промисловості і розроблення кар’єрів на 24,7%, з металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устатковання – на 4,8%, з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – на 2,6%.

Головне управління статистики
у Херсонській області

 
«ПерваяПредыдущая12345678910СледующаяПоследняя»

Страница 5 из 19
Яндекс.Метрика