СОБЫТИЯ & ФАКТЫ

Мешканця Херсонщини засуджено за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України

 
Чи сподіватися морякам Херсона на безкоштовні кваліфікаційні іспити?

 
Херсонські депутати підтримали звіт про діяльність КП "Гарантія" за 2019 рік

 
Бізнес Херсонщини обурений, що ЄС не визнає українські сертифікати

 
Херсон продовжує євроінтеграцію: відкрито відповідний Офіс

 
Херсон отримає кошти ЄБРР на закупівлю 50 тролейбусів

 
Copт вeликaнcкиx пoмидopoв вывeли xepcoнcкиe ceлeкциoнepы

 
Херсонский супермаркет кормит горожан гнилыми овощами

 
Телефонна розмова з "банкіром" коштувала чоловіку 195 тисяч гривень

 
Нa Xepcoнщинe пoceлкoвoгo cтpeлкa oтпpaвили в пcиxбoльницу

 
До 65- РІЧЧЯ ЕКС- КЕРІВНИКА ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ МИКОЛИ КОСТЯКА
18.11.2019 12:38

Микола Михайлович Костяк, голова Херсонської обласної державної адміністрації (2010 - 2014), магістр економіки, Заслужений працівник сільського господарства України, депутат Херсонської обласної Ради

п’ятого та шостого скликань, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, кількома медалями.

 

Серед трьох десятків керівників області, починаючи з легендарного двічі Героя Радянського Союзу Олексія Федорова і закінчуючи нині чинним Юрієм Гусєвим, у Миколи Михайловича Костяка своя ніша, свої досягнення і промахи, свої прихильники і недоброзичливці.

 

І, тим не менше, треба об'єктивно визнати, що це - особистість неординарна та енергійна, яка володіє чималим організаторським талантом. Можна по-різному ставитися до цієї людини, але його ім'я неможливо викреслити з історії Херсонщини, якою він керував майже чотири роки.

Як би критично не оцінювати його діяльність, не можна не визнати, що в роки його керівництва в області мали місце  певні успіхи, згадати про які слід, хоча б в ім'я об'єктивності.

Ось деякі з них. Саме при ньому були зроблені зрушення в цілодобовому забезпеченні якісною питною водою значної частини населення обласного центру (були реконструйовані перша та друга черги Верхнєантонівського водозабору).

Поліпшилася транспортна система області (у Великоолександрівському районі завершено реконструкцію моста, який з'єднав три області (Херсонську, Миколаївську і Дніпропетровську). Почалося будівництво мостового переходу «Таврійський - ХБК», розмови про який велися кілька десятків років. Загальна протяжність дорожнього полотна нового переходу  складатиме дві  тисячі метрів.

До позитиву можна віднести відкриття таких потужних об'єктів, як сучасний зерновий термінал  «НІБУЛОН», одна з найбільших в Європі -   «Чорнробаївська» птахофабрика, сучасний завод гофротари і пакувальних матеріалів австрійської компанії «ДУНАПАК», масштабне  овочесховище «ГРІН ТІМ ».

У 2011 році на Херсонщині було зібрано рекордний урожай зернових за всі роки незалежності - понад 2,5 млн. тонн. Область вийшла на провідні місця в країні за обсягами виробництва плодоовочевої та баштанної продукції. Почалося відновлення зрошення.

У ряді районів області впроваджено масштабні міжнародні проекти по використанню альтернативної енергетики (в Скадовському, Чаплинському, Високопільському, Цюрупинському та Каховському).

Що стосується розвитку промислового потенціалу, то Херсонщина залишалася єдиним регіоном країни, де випускалися повнокомплектні судна. Відновлювалися потужності Херсонського комбайнового заводу. У 2013 році почав функціонувати аеропорт «Херсон», який  не діяв до цього багато років.

Збільшується кількість закладів відпочинку. У 2013 році область прийняла на оздоровлення близько трьох мільйонів чоловік. Місто Скадовськ отримало статус курорту державного значення. З'явилася Херсонська державна морська академія. Завершено будівництво обласного онкологічного диспансеру, було відкрито Центр серця і Центр лазерної офтальмології.

В обласному центрі почав працювати торговий центр «Фабрика», з сучасним кінотеатром, льодовою ковзанкою та безліччю магазинів. Все це дало можливість створити більш десяти тисяч робочих місць.

Стало традиційним проведення в області таких масштабних  заходів,  як Міжнародний інвестиційний форум «Таврійські горизонти», Міжнародний туристичний  та Балтійсько- Чорноморський економічний форуми.

Що стосується негативу, то і його, безумовно, теж вистачало Багато чого не зроблено. Залишалися невирішеними соціально-економічні проблеми. Низькими були зарплати та пенсії, Не в повну міру своїх можливостей працювали установи охорони здоров'я, освіти, культури.

Однак, будемо при цьому відверті, далеко не все залежало від Миколи Костяка. Розвал Радянського Союзу і припинення економічних зв'язків на пострадянському просторі призвело до практичного знищення багатьох гігантів української промисловості, серед яких є і херсонські. Це суднобудівний завод, бавовняний комбінат, комбайнобудівний завод, виробниче об'єднання «Дніпро», нафтопереробний завод, консервний комбінат, Новокаховські заводи «Сокіл» та електромашинобудівний. Корупція, зловживання і  відсутність реформ в країні - серйозно ускладнювали ситуацію. І Миколі Михайловичу доводилося працювати в таких умовах, втім, як і всім керівникам областей.

Після подій в Києві на майдані і повалення президента Віктора Януковича Микола Костяк 2 березня 2014 року під тиском прихильників майданівської влади склав повноваження голови Херсонської обласної державної адміністрації.

З тих пір пройшло  понад п'ять років, за які на Херсонщині змінилося п'ять керівників області: Юрій Одарченко (2014),  Андрій Путілов (2014-2015), в.о. Валентина Січова (2015-2016), Андрій Гордєєв (2016-2019), т.в.о Дмитро Бутрій (2019). І в цьому році призначений шостий - Юрій Гусєв.

На жаль, треба визнати, що  всі вони  зробили для Херсонщини дуже мало. Власне кажучи, в умовах воєнного конфлікту на сході, економічної кризи і стрімкого зростання цін, очікувати якихось кардинальних  змін на краще в краще було важко. Суттєвих позитивних змін не відбулося. Люди   стали жити гірше. Продовольча блокада Криму принесла херсонським аграріям величезні збитки.

Нелегко доводиться і новому керівникові  області Юрію Гусєву, який енергійно  взявся за справу  ї  залишається тільки побажати йому  всіляких успіхів на цьому важкому терені.

На даний час Микола Костяк займається сільськогосподарськими питаннями Він консультує місцевих фермерів, які займаються вирощуванням таких сухо стійких екзотичних культур, як коріандр, нут, сорго. І твердо вірить в те, що Херсонська область у майбутньому неодмінно подолає усі труднощі і стане одним з найбільш процвітаючих регіонів України.

Микола Костяк не дотримуватися принципу: «чим гірше - тим краще». Він не намагається показати, що був «ефективним губернатором, а після нього прийшли «не ефективні» керівники, які не зможуть продовжити його починання і зробити це навіть краще:« Той же мостовий перехід. 25 років його боялися починати, а я почав ... і ми планували закінчити цей об'єкт в 2014 році. Але відбулися відомі всім події, які принесли чимало бід і для країни, і для області. Зараз пройшло вже п'ять років, але ... мостового переходу, як не було, так і немає. Залишилася тільки надія, що комусь із моїх послідовників все-таки вдасться вписати своє ім'я в історію Херсонщини, закінчивши це «багатостраждальне будівництво».

 

Довідка. Микола Костяк народився 1 грудня 1954 року в с. Мічуріне Тельманівського району Донецької області. У 1981 році закінчив Кримський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «Агрономія», в 2002 році - Донецький державний університет за фахом «Економіка підприємства».

У 1972 році - колгоспник колгоспу імені Тельмана Тельманівського району Донецької області. У 1973-1976 роках проходив службу в Збройних Силах. У 1981-1983 роках - гідротехнік, головний гідротехнік, головний агроном колгоспу «Серп і молот» Тельманівського району Донецької області. У 1983-1985 роках - головний агроном радгоспу «Гірник».

У 1985 - 1986 роках - інструктор Старобешівського райкому Компартії України Донецької області. У 1986-1990 роках - директор радгоспу «Гірник» Донецької області.

З 1990 по 2003 рік обіймав керівні посади в Старобешівському і Тельманівському районах Донецької області. У 2004 році - начальник Головної державної інспекції з питань карантину рослин України.

В 2004 по 2005 рік перший заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації. З 2006 по 2010 рік - начальник Головної державної інспекції з питань карантину рослин України.

З 18 червня 2010 по 2 березня 2014 року - голова Херсонської обласної державної адміністрації.

 

Юрій Анісімов, Заслужений журналіст України


 
Яндекс.Метрика