СОБЫТИЯ & ФАКТЫ

Звернення до Голови Херсонської обласної державної адміністрації

Шановний Юрію Веніаміновичу!

Активна дискусія про щастя на Херсонщині привернула і нашу увагу.

Ми – представники різних професій, об’єднаних любов’ю до історії нашого краю і щасливі тим, що маємо змогу щоденно долучатися до неї через архівні документи.

Державний архів області – єдина скарбниця документальної спадщини херсонців. Оберігають її справжні патріоти, люди рідкісної професії – архівісти, які плекають свій фах протягом не одного і не двох років. Стати досвідченим, обізнаним в архівній справі може один з сотні. Саме такі люди працюють в нашому архіві. І саме таким людям ми завдячуємо збереженню документів, створених починаючи з ХVIII століття.

 
Ніяких довідок за гроші: у медичних закладах Херсонщини готуються до змін

Міністерство охорони здоров’я України готує для працівників лікарень та суспільства чергові зміни. Так, планують відмовитися від застарілих медичних довідок та медичних документів, що несуть в собі корупційну складову.

Аби зробити документи зручними як для фахівців, так і для пацієнтів, міністерство оголосило тиждень пропозицій. На електронну почту очікуються пропозиції медичної спільноти і громадян, щодо дерегуляції та скасування застарілої медичної документації.

За словами міністра охорони здоров’я України Зоряни Скалецької, медична документація має відповідати стандартам країн Європейського Союзу. Українці мають відмовитися від бюрократичних документів і довідок. Особливо від тих, які обросли корупційними схемами. У першу чергу скасують довідки і документи, які гальмують ефективну роботу охорони здоров’я.

Нагадаємо, сьогодні у Херсоні відбудеться нарада з народними депутатами України. Під час наради обговорять розвиток медицина в області та подальші дії.

 
Чи отримає Херсон 50 нових тролейбусів по кредиту ЄБРР?

Пеpеговоpи з ЄБPP пpо кpедит нa купівлю 50 нових тpолейбуcів – нa фінішній пpямій.

У веpеcні кpедитний комітет погодив виділення 10 мільйонів євpо позики і півтоpa мільйонa як гpaнт нa модеpнізaцію контaктної меpежі, депо тa тягових підcтaнцій. Тепеp cлово зa депутaтaми.

VTVPlus

 
Президент Зеленський про інвестиції в Херсонщину і подачу води до Криму

“Водне” питання явно не дає спокою керівництву анексованого Криму та московським кураторам поставленої ними ж влади півострова. Саме тому час від часу на різних рівнях виникає питання, чи можливо відновити постачання води Північно-Кримським каналом, який “переріразає” частину Херсонщини і живить поля аграріїв, а задвижка від нього знаходиться на околиці Таврійська.

Ось і на вчорашньому президентському прес-марафоні пролунало таке запитання.

Президент України Володимир Зеленський заперечив подачу води до окупованого Криму Північно-Кримським каналом.

 
Коштів, виділених Херсонською міськрадою на освіту, не вистачає навіть на «латання дірок»

Про це йдеться в зверненні Управління освіти Херсонської міської ради до міського голови та депутатів міської ради.

Управління освіти, спираючись на запити надані керівниками навчальних закладів, знову звертається до міського голови та депутатів міської ради з проханням виділити кошти для здійснення ремонтних робіт, закупівлі довгострокового обладнання та придбання твердого палива освітнім закладам міста.

 
Сегодня глава ХОГА Юрий Гусев встретится с представителями СНБО Украины в рамках программы "Диалог про Украину"

Сегодня, 10 октября в 17:00 во Дворце молодежи и студентов (бывший ДКТ) состоится встреча главы Херсонской облгосадминистрации с представителями СНБО Украины и гражданскими активистами, которые выступают против капитуляции.

Приглашают всех жителей Херсона обсудить планы по урегулированию конфликта на Донбассе, рассмотреть какие шаги нужно предпринимать, чтобы поскорее закончить войну и как поступать с "Формулой Штайнмайера".

В диалоге примет участие заместитель представителя МИДа Украины Василий Бондарь, заместитель СНБО Украины - Сергей Кривонос, а также глава обладминистрации Юрий Гусев.

 
Адвоката Семенчева привозили не на моей машине, - Шабуняев об обыске в Херсоне

Адвоката Семенчева привозили не на моей машине, - Шабуняев об обыске в Херсоне

Мы сообщали, что по информации депутата горсовета Херсона Виталия Богданова, 9 октября правоохранители из Киева проводят обыск в доме председателя Антоновского поссовета Игоря Семенчева.

Также Богданов сообщил, что «адвоката «привезли на белой Шкоде 9994». По его словам, работники прокуратуры говорят, что «это машина Шабуняева» (зама прокурора области)».

Сегодня в редакцию обратился Сергей Николаевич Шабуняев.

 
Херсонский нефтеперевалочный комплекс олигарха Курченко никто не купил: будет дешеветь

Аукцион по продаже государственной исполнительной службой Министерства юстиции Херсонского нефтеперевалочного комплекса (ХНП), выставленного на торги в рамках исполнительного производства в счет погашения кредита Нацбанка «Реал Банку», завершился безрезультатно из-за отсутствия покупателей.

Торги отменили, так как нет заявок с оплаченным гарантийным взносом. Начальная цена реализации составляла 201,5 млн гривен. После этого цена упадет вниз..

Напомним, что действия АРМА по передаче Херсонского нефтеперевалочного комплекса неизвестной фирме «Вествайт Трейд» из орбиты олигарха Игоря Коломойского оспорят в суде.

 
Бюджетная сессия Херсонского горсовета: как депутаты перераспределят 48 миллионов гривен

Владимир Миколаенко назначил дату проведения внеочередной бюджетной сессии горсовета. По крайней мере, об этом сообщает в соцсетях депутат Виталий Богданов. Пройдет внеочередное заседание 8 октября. В этот же день должно состояться продолжение очередного пленарного заседания сессии, которое началось 27 сентября.

 
Турецкая Hareket приступила к сборке ветрогенераторов в Херсонской области Украины

Турецкая транспортно-инжиниринговая компания Hareket приступила к сборке ветрогенераторов в Херсонской области Украины.

Как сообщил агентству «Анадолу» генеральный директор ООО Hareket Энгин Кузуджу, транспортировка элементов ветрогенераторов и монтажные работы ведутся в рамках проекта, реализуемого турецкой группой компаний Nordex.

По его словам, Nordex в соответствии с проектом установит в Херсонской области 64 ветрогенератора.

 

ОБЩЕСТВО: КУЛЬТУРНЫЙ АСПЕКТ

Історик з Херсонщини написав книгу про переселення поляків на Південь України
08.10.2019 12:45

"Радянська влада примусове переселення українців із Польщі на Одещину, Миколаївщину, Херсонщину й Запоріжжя називала добровільним. Депортували майже 100 тисяч чоловік."

Про це розповідає історик Роман Кабачій, 41 рік. Він народився в селі Добропілля Голопристанського району Херсонщини. Закінчив історичний факультет Херсонського педагогічного університету. Отримав ступінь доктора наук у галузі новітньої історії в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в польському Любліні. Тема докторату — "Переселення українського населення з Польщі на Південь України в 1944–1946 роках". За текстом роботи у Варшаві 2012 року вийшла польською монографія "Вигнані на степи".  Книжка "Вигнані на степи. Депортація українців з Польщі на Південь України в 1944–1946 роках" в Україні вийшла у київському видавництві "Люта справа".

— Завжди хотів також видати книжку в Україні, — каже Кабачій. — Мене дратувало, що в нас такі роботи пишуться малими накладами, кладуться на полицю у Вернадці, й ніхто цього не читає.

— У Москві такі операції назвали "соціальною інженерією", — продовжує Роман Кабачій. — Поляки поїдуть собі на історичну батьківщину, а українці в УРСР — звучить красиво. Це сприймали нормально навіть союзники Сталіна по Другій світовій — Черчилль і Рузвельт.

Коли приходили агітатори й казали: "Їдете в Україну", їм відповідали: "Ні. У нас тут були свої князі. Наша Україна тут. Ідіть в сраку". Але не вийшло.

У військових, які проводили депортацію, були свої тактики. Спершу виселяли найсвідоміших українців із центру повіту. Це називалося "зрубати голову гідрі". А потім оточували села й одне за одним вивозили на табори-збірки. Там формували вагони й їхали далі.

Українська повстанська армія тоді була сильна, особливо в галицьких повітах. З одного боку, були захисниками українців. З другого — залежали від цих людей. Коли УРСР перестала приймати українців, польська влада провела акцію "Вісла". Розпорошили всіх по Півночі й Заходу Польщі. Як привід використали, що нібито купа банд націоналістів ще бігає карпатськими й поліськими лісами.

На Півдні України багато свідомих українців опинилися в ГУЛАГу. Залишилися ті, які прогнулися під колгоспи. Це дивувало українців із Польщі.

Наприклад, вибори 1946 року виглядали так: "Голосую за кандидата від блоку комуністів та безпартійних і за товариша Сталіна". Українці-закерзонці (Закерзоння — українські етнічні території на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової увійшли до складу Польщі. — ГПУ) рвали бюлетені або прямо на них писали: "Це не вибори, а сміх". Агітували проти. Органи знаходили таких активістів, судили й засилали в Сибір.

Частина переселенців забирали в колгоспі ночами свій реманент, худобу й тікали вздовж річок, залізничних колій назад.

Декому це вдавалося. Лемкам було легше, бо їхній діалект і так ніхто не розумів. Вдавали із себе поляків. Але їх потім депортували під час акції "Вісла".

 

 

На які джерела спиралися під час написання книжки?

— Обласні архіви Херсона, Миколаєва, Луцька, Львова і два центральні київські. Один польський — люблінський. Видані спогади.

Їздив по селах.

У Польщі спілкувався з деякими жінками, яким пощастило залишитися, бо вийшли заміж за поляків. Їхні розкішні будинки важко порівняти з хатами Півдня України.

Можна уявити собі — Херсонщина після війни, половина населення живе в землянках. І приїжджають люди, які мали добротні дерев'яні, муровані оселі. Змушені спати на глиняних долівках із павуками, гадюками. Зовсім інший клімат. Безгосподарність у колгоспах.

Які були причини депортації?

— "Я їх розселю, і вони перестануть одне одного різати", — казав Сталін своїм союзникам по антигітлерівській коаліції. Виправдовувався за ґвалтовне переселення поляків й українців.

УПА й польське націоналістичне підпілля не в змозі були домовитися. Були окремі випадки регіональних перемир'їв. Але вони почали це робити тоді, коли вже прийшла більшовицька армада.

Офіційну Варшаву купили тим, що дали Польщі як компенсацію за Західну Україну, Білорусь і частину Литви колишні німецькі землі — Сілезію, Померанію, Східну Пруссію.

Поляки й українці співіснували досить мирно. Як виник етнічний конфлікт?

— Українці пам'ятали, що в часи міжвоєнної Польщі не все було дозволено. Наприклад, освіта. 1938-го поляки знищили майже 150 дерев'яних церков на Холмщині й Підляшші під приводом того, що парафії малі. А потім приходять німці й дають українцям трохи влади. Поляки відчували себе ущемленими. Хоча один з учасників переговорів українського й польського підпілля Мар'ян Големб'євський казав, що багато українців у польському війську захищали Річ Посполиту 1939-го від Гітлера й Сталіна.

За роки війни набралися одне на одного злості. УПА використовували як базу українські села, а Армія Крайова (підпільна військова організація польських націоналістів, воювали проти Третього Рейху, СРСР і українських партизан. — ГПУ) — польські. У кожному з формувань були люди з політичної пропаганди. Поляків, українців настроювали одні проти одних.

Що вас здивувало під час роботи над книжкою?

— Людські долі. Наприклад, приїхала в Запорізьку область родина, взяли 15-річного племінника із собою. Коли втікали назад до Польщі, його просто лишили самого. Мусив виживати.

Були мало обізнані з гео­графією України. Записувалися так: "Ага, Запорізька область — знаємо, що там жили запорізькі козаки". Приїжджають, а там болгари, колишні німецькі колонії, сам обласний центр російськомовний.

Обурювалися, що їх називали поляками. Казали: "Нас вигнали за те, що ми українці — вчили своїх дітей Шевченка".

Знаходив описи цікавих моментів. Наприклад, на Дніпропетровщині в П'ятихатському районі один із закерзонців напився і співав "Ще не вмерла Україна". Ніхто його не здав.

Ця тема в Польщі знана, а в нас ще не досліджена. Чому?

— У сусідів добре відома акція "Вісла", тому що на ній постійно наголошує Об'єднання українців Польщі. А тема депортації на Південь малознана. Поляки нарікають, що "нас вигнали із Кресів" (польська назва східних територій Речі Посполитої — сьогоднішня Україна, Білорусь, Литва. — ГПУ), 700 тисяч переселили". Але про те, що депортували півмільйона українців, звільняючи для них місце, ніхто не говорить.

Єдине, на чому більш-менш спеціалізуються поляки — розказувати, що лемки окремий слов'янський народ. У Кракові вивчають лемківську філологію, дають гроші на відновлення церков. Аби тільки слово "Україна" менше звучало, особливо на Холмщині, у Перемишлі (найбільше місто української етнічної території Надсяння, зараз у складі Підкарпатського воєводства. — ГПУ).

Чому ця тема має більше досліджуватися?

— У сучасній Україні живе 2,5 мільйона нащадків переселенців із Закерзоння. Коли їхні долі злити докупи, виявиться величезна історія. І чому ми маємо відмовлятися від тисячі років існування українців на теренах теперішнього Сходу Польщі. Наші князі засновували міста — Ярослав, Холм, Сянок, а зараз ми скажемо — ні, це польські міста? Так не має бути. Якщо так підходитимемо до свого минулого, то поляки й дивитимуться на нас, як на менших братів, які не здатні відстояти свою точку зору.

Яка основна ідея книжки?

— Зрозуміти, що в дуже різних регіонів України спільна доля. А також — щоб ми не цуралися свого там, де сучасний кордон не охопив українські етнічні землі. Наприклад, не депортували українців із Берестейщини в Білорусі чи Мармарошу в Румунії, маємо трошки більше цікавитися ними. Бо зараз лише українці Польщі кричать про те, що втратили етнічну батьківщину.

 
Яндекс.Метрика