СОБЫТИЯ & ФАКТЫ

Голова Херсонської ОДА хоче створити “Бізнес-інкубатори”

 
ХДМА продовжує відпускати у вільне плавання дипломованих спеціалістів

 
Херсонці скаржаться на неякісні коштовності

 
Херсонська державна морська академія підписала чотирьохсторонній договір

 
Міжнародних авіарейсів з Херсона побільшає

 
В Украине накрыли масштабную схему продажи фальшивых лекарств

В Украине накрыли масштабную схему продажи фальшивых лекарств

 
Полиция Херсонщины предостерегает граждан от псевдоработников банков

 
Для малих та мікропідприємств у Херсоні проведуть тренінг

 
Відбулось засідання мандатної комісії

 
111 курсантів Херсонської державної морської академії здобули свою першу професійну перемогу

 

ОБЩЕСТВО: КУЛЬТУРНЫЙ АСПЕКТ

Ювілей відомого корабела.
17.09.2019 18:57

17 вересня 2019 роки відзначає своє дев'яносторіччя

Валентин Миколайович Трубач, соратник легендарного суднобудівника Всеволода Заботіна, Лауреат державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1975), нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1966, 1971), орденом Дружби народів (1981), кількома медалями, співавтор книги «Херсонський суднобудівний завод. Нариси історії».

Висококласний професіонал, талановитий організатор і досвідчений виробничник Валентин Миколайович Трубач пропрацював на Херсонському суднобудівному заводі - п'ятдесят років (з 1956 по 2006 рік) З них протягом чверті століття він, як заступник Генерального директора заводу, Героя Соціалістичної праці Всеволода Федоровича Заботіна, був, по суті, його «правою рукою».


 

Свою трудову діяльність  на заводі він почав з посади майстра. Потім  його було призначено  заступником начальника цеху, начальником цього  ж цеху, а з 1967 року - заступником Генерального директора підприємства.

На якій би ділянці Валентин Миколайович не працював, його завжди відрізняли виняткова сумлінність, працьовитість, відданість справі і вимогливість до підлеглих, що  іноді межувала  з різкими висловлюваннями на їх адресу в разі недбайливого ставлення до праці. Але образи на нього ніхто і ніколи не тримав. Він брався за будь-яку роботу, виконував її сумлінно і якісно, ​​оперативно  вирішуючи  всілякі хитромудрі технічні проблеми.

У той час суднобудівний  завод був найважливішою економічною складовою Херсона. З його стапелів щорічно сходили 10 – 11  танкерів, великотоннажних суховантажів і доків.

Всього за безпосередньою участю Валентина Трубача було побудовано 267 суден, 77 барж і 4 корпуса. Близько сотні з них пішли на експорт (підприємство було єдиним на півдні країни, яке експортувало  суда). Херсонські кораблі вже тоді здобули популярність у світі. Замовниками заводу були Греція, Німеччина, Англія, Данія, Індія та інші країни.

Валентин Миколайович Трубач - безпосередній організатор і керівник процесу побудови суден. Але доводилося займатися і замовленнями по міжзаводській  кооперації, контролювати виробництво товарів народного споживання і замовлення для сільського господарства області.

Багато зроблено ним для безперебійної роботи заводу, зміцнення його матеріально-технічної бази і укомплектування досвідченими кадрами. Його внесок у створення чіткої системи підготовки висококласних фахівців для підприємства через школи міста, профтехучилище, судномеханічний технікум і філію МКІ достатньо вагомий..

Разом з такими відомими корабелами, що  складали керівне ядро ​​заводу, як нинішні В'ячеслав Ковальський, Юрій Коржов, Валентин Морданенко, Віктор Юдін, Володимир Чорний і багато інших, Валентин Трубач доклав чимало зусиль, щоб зробити Херсонський суднобудівний завод одним з провідних підприємств країни.

Це  був період розквіту радянського суднобудування і херсонські корабели були в авангарді серед тих,  хто будував найсучасніші кораблі.

З ініціативи Всеволода Федоровича Заботіна на острові, де розмістився завод, було побудовано новий сучасний, зручний для проживання, житловий масив Херсона - мікрорайон «Корабел». Це ціле містечко суднобудівників з лікарнею, магазинами, кінотеатром, дитячими садками, школами, системою комунального господарства і базою відпочинку. І тут, треба віддати належне Валентину Трубачу, який постійно надавав всебічну підтримку цьому грандіозному будівництву.

За видатні виробничі показники в грудні 1970 року Херсонський суднобудівний завод був нагороджений орденом Леніна.  Ще одним тріумфальним досягненням  майже 14-ти тисячного колективу херсонських корабелів  є присудження заводу  Міжнародної премії «Золотий Меркурій» за високу якість поставлених на експорт кораблів.

Після розпаду СРСР на заводі різко скоротилися замовлення, впали обсяги виробництва. Українське суднобудування опинилося в глибокій кризі і заводу довелося освоювати новий для себе напрямок - судноремонт.

Довідка. Валентин Миколайович Трубач, народився 17 вересня 1929 року в селі Мала Каховка Каховського району Херсонської області

Освіта вища. У 1950 році закінчив Херсонський судномеханічний технікум, а в 1956 - Миколаївський кораблебудівний інститут.

Вся його трудова діяльність з 1956 і до 2006 року безпосередньо пов'язана з Херсонським суднобудівним заводом: помічник майстра, майстер, старший майстер, начальник планово- розподільного бюро, заступник начальника цеху, начальник цеху, заступник Генерального директора з виробництва, помічник Генерального директора із зовнішньоекономічних зв'язків.

Батько Микола В'ячеславович (1904 - 1984) - бухгалтер. Мати Ольга Олександрівна (1907 - 1985) - колгоспниця. Дружина Лариса Борисівна (1931 - 1999) - технік Центру наукової організації праці. Дочка Ольга (1955) - педагог. Син Віктор (1956) - інженер-гідротехнік. Онук Віктор (1977) - інженер-механік, керівник Миколаївського суднобудівного заводу «Океан», внучка Катерина (1984) - кандидат економічних наук, онук Ігор (1984 -  інженер-електронік, правнуки Всеволод (17 років), Уляна

(12 років ), Ілля (7 років) - школярі.

Редакція сайту «Бізнес. Херсон» і автор матеріалу сердечно вітають Валентина Миколайовича Трубача з ювілеєм і бажають йому щастя, міцного здоров'я, довгих років життя та успіхів у всіх справах.

Юрій Анісімов, Заслужений журналіст України

фото автора

 
Яндекс.Метрика