СОБЫТИЯ & ФАКТЫ

Губернатор Херсонщины Гусев поздравил херсонцев с Днём Флага Украины

Видео с поздравлением губернатор Херсонщины разместил на своей странице в Фейсбуке.

«Сегодня – большой праздник, и я поздравляю вас с ним. Желаю всем нам побед, мира, согласия, оптимизма и осуществления желаний, а также достижения невероятных целей для развития каждой семьи, особенно моей родной, любимой Херсонской области. Херсонщина обязательно станет регионом счастливых людей, где приятно жить, работать, и куда хочется возвращаться в любое время года!», — сказал Юрий Гусев.

 
На Херсонщине массово травят бездомных животных

В Новой Каховке произошел очередной скандал, темой для которого послужили бездомные собаки. Сайт «Гривна» неоднократно сообщал, что животные атакуют горожан не только на окраинах города, но и в самом центре. Данная ситуация настораживает новокаховчан, ведь следующими жертвами могут стать их дети.

Глядя на бездействия властей, жители самостоятельно стали принимать меры. Вместо того, чтобы обратиться в приют, собак массово стали усыплять. Так, по словам Татьяны Гурьяновой, только за вчерашний день было обнаружено в городе две мертвые собаки.

«Человеческая жестокость не знает границ. Сегодня мы похоронили двух замечательных собак, которым не повезло жить в нашем дворе. Они никому не мешали, просто жили. Собачки умерли в страшных муках. Давайте новокаховчане молча закапывать собак, а эти люди будут их продолжать травить. Или уже начнём как-то с этим бороться?»- прокомментировала Татьяна.

 

 
Де у Херсоні можна одягнутись безкоштовно?


У Херсоні продовжує працювати Банк одягу! Завдяки спільному проекту Громадської платформи Рожкова Юрія "Добро переможе" та Благодійного фонду "Мангуст" вже 2 роки херсонці, які потребують соціальної підтримки, можуть безкоштовно обрати одяг для себе та своєї родини.

Незабаром початок навчального року. Встигніть, за потреби, підібрати речі дитині. Будь ласка, не соромтесь, звертайтесь за детальнішою інформацією телефоном 095-898-1000.

 
Підприємці Херсонщини побоюються пільгових кредитів

Програму розвитку зеленого туризму затвердила Херсонська обласна рада.

Під будівництво десяти екосадиб для гостей краю з місцевого бюджету готові надати по 50 тисяч гривень. Та оскільки це не спонсорська пожертва, а довгостроковий цільовий кредит під три відсотки річних, підприємці із заявками про позику сюди не поспішають, либонь, не впевнені, що вона окупиться.

Замість того щоб будувати такі садиби в кредит, хоч який би він пільговий не був, місцеві жителі вважають за краще не влізати в борги, а своїм коштом облаштовувати для приймання туристів старенькі сільські хати чи дачі — «дешево та сердито», ще й колоритно.

 
На Херсонщині здійснюють діяльність майже шість тисяч неприбуткових організацій

Як повідомили спеціалісти управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі станом на 01.08.2019 в області здійснюють діяльність 5634 неприбуткові організації, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, з них 73 зареєстровані платниками ПДВ.

Податковим кодексом України визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

• утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

• установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (дана вимога не поширюється на бюджетні установи);

 
Херсонская государственная морская академия и Морской университет Констанцы стали партнерами

Сегодня, 29 июля, был подписан договор о сотрудничестве между Херсонской государственной морской академией и Морским университетом г.Констанца (Румыния).

Таким образом, морская альма-матер из портового города Румыния, в сегменте сотрудничества между морскими академиями и университетами разных стран, официально стала партнером международного проекта создания коридора эффективного сотрудничества, инициированного на площадках Балтийско-Черноморского экономического форума.

 
Херсонская больница имени Лучанского получила нового директора

В Херсонском горсовете прошел конкурс на должность Генерального директора коммунального некоммерческого предприятия «Херсонская городская клиническая больница имени Лучанского». На пост руководителя претендовал только и.о. директора Владимир Ларионов. Других кандидатур не было.

Конкурсная комиссия городского совета единогласно решила, что Ларионов полностью соответствует требованиям и является победителем конкурса.

 
В Украине эпидемия сколиоза

В Украине наблюдается пугающая статистика детского сколиоза. Последние исследования указывают на стремительный рост проблем с позвоночником у детей младшей возрастной группы по всему миру. Однако в некоторых странах ситуация особенно плачевная.

По результатам трехлетнего исследования, проводившегося на территории десяти стран Восточной Европы, наихудшая ситуация со сколиозом зафиксирована в Украине. Здесь проблемы со спиной ортопеды обнаружили у 23% детей (при этом более трети обследованных нуждаются в специализированных методиках лечения). Не лучше ситуация в РФ и Молдавии – здесь проблемы наблюдаются у 21% детей. Наименьшее число больных детей зафиксировано в Словакии – 14%. Среднемировой уровень находится на отметке 15-17%, хотя еще в прошлом десятилетии не превышал отметки 15%.

 
День голосування на Херсонщині

За результатами спостереження Громадянської мережі ОПОРА у Херсонській області ми можемо констатувати, що вибори у  п'яти одномандатних округах відбулись на основі конкурентності та змагальності.
Передвиборча кампанія в останні два тижня  перед днем голосування набула вже конфліктної форми, що проявлялось в   підпалі автівок, масовим поширенням чорного піару, включаючи позови в суд та заявикандидатів  один  на одного в поліцію тощо.



Так, напередодні дня голосування політики вдалися й до недобросовісних методів. У 184-ому окрузі було зафіксовано масове розповсюдження газет з чорним піаром проти кандидата Ігоря Колихаєва, у 185-ому - проти Вегандза Мясникяна, причому з ознаками етнічної дискримінації.

 
Вытаємо з Днем народження

Семенчева Андрія Ігоревича - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень суду в Херсонській області і Атономної республіці Крим.

В роботі тільки успіх і натхнення,
В житті кохання й теплота,
Щоб не було у вас безсоння,
Завжди щоб усміхалися вуста!

Редакція газети "Бізнес-Херсон"

 
Мовний закон вступив в силу, але мовну проблему в країні він не вирішив
19.07.2019 10:13

16 липня Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» вступив в силу. Проте частина громадян вважає, що він не повністю відповідає всім конвенціям із захисту прав людини. Серед них є етнічні росіяни, що проживають в Україні, представники інших національностей, які спілкуються російською мовою і навіть російськомовні українці, яких в країні кілька мільйонів. Їх лякає те, що Законом передбачено поступове впровадження покарання за використання не української мови.

Свою стурбованість з цього приводу висловила Організація Об'єднаних Націй. Управління Верховного комісара ООН з прав людини настійно рекомендувало оперативно розробити закон про права національних меншин. Як заявив заступник генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі Ді Карло: «Необхідно «без зволікань» знайти баланс між статусом державної мови і правами нацменшин».

Тепер своє слово має сказати Президент Володимир Зеленський, який ще до вступу на посаду пообіцяв ретельно проаналізувати прийнятий парламентом закон про українську мову на предмет дотримання конституційних прав та інтересів всіх громадян України. Бо дехто вважає, що закон має на меті позбавити Україну від російської мови.

Чи можливо це, практично? Однозначно відповісти на це питання складно, хоча, теоретично, в нашій країні можливо все. Вирішуючи мовну проблему ми орієнтуємося на сусідню мономовну Польщу, яка теж колись входила до складу Російської імперії і у якій проблем з російською мовою не було ніколи. Але це помиковий шлях тому, що у Польщі ніколи не було свого «південного сходу з містами-мільйонниками». Його наявність в Україні є серйозною перешкодою для того, щоб остаточно позбутися російської мови.

У цьому масштабному регіоні (і за кількістю населення, і за розмірами території), в недавньому минулому одному з найбільш економічно розвинених не тільки в нашій країні, але і у всьому Радянському Союзі, люди «споконвіку» спілкувалися і українською, і російською мовами, якими вони, до речі, і сьогодні володіють непогано. І, тим не менш, подобається це комусь чи ні, але поки південь та схід залишається регіонами ... російськомовними. І скільки це «поки» триватиме, невідомо нікому.

Пояснюється це просто. По-перше, відсоток етнічних росіян тут завжди був достатньо високим; по-друге, економіка регіону була тісно пов'язана з економікою Росією, вплив якої тут відчувається постійно; по-третє, російська мова, маючи статус міжнародної мови, більш поширена в світі, ніж українська; і, в-четверте, тривала війна на Донбасі, незалежно від того, вважають її громадянською чи ні, суттєво посилила в регіоні антиукраїнські настрої. І це гірка правда.

Процентне співвідношення між російською та українською мовами в областях південного сходу неоднозначне, але воно, на жаль, явно не на користь державної мови. В середньому, приблизно, це 60% на 40%. А в Криму, на Донбасі, в Харкові і Одесі ця різниця ще відчутніша (відповідно: 90% на 10%, 80% на 20%, і 65% на 35%).

Ці цифри подобаються не всім, але вони свідчать про те, що, незважаючи на всі зусилля центральної влади і, в першу чергу, президентів Віктора Ющенка і Петра Порошенка, мовна ситуація в країні лишається складною. І, в першу чергу, тому, що існуюча в країні двомовність - це історична реальність.

З середини XVII століття схід сучасної України (Малоросії) став частиною Російської імперії, в якій завжди домінувала російська мова. Пізніше до імперії було приєднано північне Причорномор'я, відвойоване у Туреччини. Що стосується західних регіонів України, то вони тривалий час перебували у складі Польщі та Австро-Угорщини, де основними були польська та німецька мови, які істотно вплинули на мову українців, які там мешкали переважно в сільській місцевості. Навіть у Львові у 1939 році проживало не більше 5% українців, решта 95% - були поляки та євреї.

Все це суттєво вплинуло на формування менталітету населення західних регіонів, де, майже, не було промислових підприємств. На сході України значна частина людей мешкала в містах, де розвивалась промисловість.

Ці відмінності між регіонами збереглися і зараз. Захід залишився, переважно, аграрним. Схід - індустріальним (Харків, Дніпро, Донецьк, Луганськ, Запоріжжя), дещо меншим - південь (Одеса, Миколаїв, Херсон).

Різниця між ними проявилася , навіть, у всіх, без винятку, виборчих кампаніях, що проводилися в нашій країні за всі роки її незалежності. Практично, завжди погляди виборців в цих регіонах ніколи не співпадали і були діаметрально протилежними і на президентських , і на парламентських виборах. Винятком стали тільки президентські вибори -2019, коли країна об'єдналася, щоб змістити Петра Порошенко.

Не випадково, в суспільстві виник абсолютно фальшивий в міф про те, що російськомовні громадяни України - потенційні зрадники інтересів країни. Деякі навіть вважають їх «п'ятою колоною», потенційно небезпечною для української державності. І це серйозна помилка, яка ніяк не сприяє згуртуванню українського суспільства бо ця частина населення країни, навіть без Криму, становить кілька мільйонів.

З січня 2006 року в Україні вступила в дію Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин. А в 2010 році Комітет Міністрів Ради Європи опублікував рекомендації з мовної політики в Україні. Там чітко сказано, що «мовний ландшафт України унікальний, так як мовою, яка не є державною (російською) говорить більша частина населення. включаючи людей, які належать до інших національних меншин ».

Цілком зрозуміло, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», прийнятий під завісу обридлого всім правління Петра Порошенка, був зустрінутий на південному сході країни без особливого ентузіазму. У багатьох він отримавнегативну оцінку за те, що зіштовхує Україну не тільки з Росією, але і з іншими сусідніми країнами (Угорщиною, Румунією, Польщею). І найголовніший, стратегічний прорахунок полягає в тому, що Закон ставить хрест на рішення проблем, пов'язаних з поверненням Донбасу та Криму.

Традиційно в західних регіонах нашої країни завжди була домінуючою українська мова, а в південно-східних більщ поширеню є російська. Так розпорядилася історія. І всі спроби її позбутися будуть постійно сприяти сепаратистським настроям.

Здавалося б втрата майже шести мільйонів населення Криму, Донецька і Луганська (хочеться вірити, що тимчасова) повинна була чомусь навчити наших політиків, так само, як і сумний досвід радянської влади щодо примусової «русифікації» України.

Силове вирішення мовної проблеми в Україні явно контрастує з політикою цивілізованих країн світу, в яких спокійно функціонують дві і більше державних мов (Ірландія, Бельгія, Іспанія, Фінляндія, Швейцарія, Канада). Ці країни свідомо пішли на двомовність, щоб зберегти консолідовану єдність суспільства.

На жаль, чимало українських політиків досі не зрозуміли цих прописних істин. Вони продовжують робити все можливе, щоб навіть не дати областям право на місцевому рівні вводити другу регіональну мову. А без цього нам буде важко позбутися непорозумінь і конфліктів, пов'язаних з мовними проблемами. І, в підсумку, це може зашкодити Україні стати повноправним членом Європейського Союзу, в якому не має аналогів Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Юрій Анісімов,
Заслужений журналіст України

 
Яндекс.Метрика