СОБЫТИЯ & ФАКТЫ

Убыточность херсонских перевозчиков оказалась мифом

Рассказы херсонских перевозчиков о нерентабельности пассажирских перевозок – миф, который развеял заместитель директора КП «Херсонкоммунтранссервис» Игорь Токарев. По его словам, коммунальное предприятие при тарифе на проезд в 3 гривны получило за 2016 год доход в сумме более 300 тысяч гривен.

«ХКТС – не убыточное предприятие. По 16-му году оно получило более 300 тысяч прибыли. По 18-году будет примерно 5,5 миллионов отчислений в городской бюджет», - уверяет Токарев.

По его словам, «компромиссный» тариф 4 гривны не решает проблему закупки нового транспорта, но «немного оздоровил ситуацию с общественных транспортом» и позволяет «держать в балансе» уже имеющиеся автобусы.

Напомним, что КП «ХКТС» поддержало частных перевозчиков, которые требовали поднятия цены проезда в маршрутках, мотивируя необходимость тем, что они несут убыток и не в состоянии обеспечить содержание автопарка в надлежащем состоянии. «Херсонкоммунтранссервис» также был один из участников недавнего протеста маршрутчиков.

 
У Херсоні відзначили День Гідності та Свободи

Херсонці відзначили День Гідності та Свободи, зібравшись на площі Свободи.

"Дякую усім, хто був у часи тих подій поруч. Вічна пам'ять тим, хто поклав своє життя за нашу незалежність. Сьогодні перед нами - нові виклики. Вірмо та надихаймо один одного на перемогу. Слава усім вам і слава Україні", - звернувся до присутніх на площі міський голова Володимир Миколаєнко.

 
Перевезення на маршруті №38 здійснюватиме ФОП Присяжний

Виконавчий комітет затвердив зміни до рішення від 26.10.2017 "Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування та на міському пасажирському електротранспорті, посилення контролю за якістю пасажирських перевезень на території міста".

Згідно проекту рішення, до переліку підприємств-перевізників включено ФОП Присяжний А.В., з яким управлінням транспорту укладено тимчасовий договір про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті №38 "сел.Кіндійка-вул.Потьомкінська - вул.Генерала Алмазова".

Нагадаємо, що комунальна установа "Диспетчерська служба автоматизованого контролю за роботою громадського транспорту" виявила численні порушення умов договору на маршурті №38 попереднім перевізником - приватною фірмою МІС. Зокрема, зафіксовано недостатню кількість транспортних засобів на лініях або їх відсутність, відсутність диспетчерських пунктів. У зв'язку з цим договір на маршруті №38 із цим перевізником було розірвано.

 
Живи та працюй в Україні: з початку року роботодавці подали майже 1 мільйон вакансій

Протягом січня-жовтня 2017 року до Державної служби зайнятості України звернулось 169 тисяч роботодавців, які подали відомості про 904 тисячі вакансій, що значно більше, ніж у минулому році. Так, кількість роботодавців, які звернулись до ДСЗ, збільшилась у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року на 11%, а кількість вакансій - на 12%.

У Службі зайнятості підкреслили, що з огляду на активізацію економічних процесів у державі, в Україні розпочинається соціальний проект під лозунгом “Живи та працюй в Україні”, головною метою якого є пожвавлення ринку праці України. Організатором проекту виступила Служба зайнятості за підтримки органів місцевої влади. В рамках проекту по всій Україні будуть відбуватись інформаційні активності, спрямовані на якнайшвидший пошук роботи для безробітних та підбір спеціалістів для роботодавців. Зокрема, в рамках проекту будуть організовані масштабні ярмарки вакансій на найбільших підприємствах держави.

За січень-жовтень 2017 року кількість осіб, працевлаштованих за сприяння Державної служби занятості, зросла на 38 тис., або 6% та становила 693 тисячі. При цьому 44% з них були працевлаштовані оперативно до надання статусу безробітного. Крім того, 200 тис. осіб були залучені до громадських та інших робіт тимчасового характеру.

З метою забезпечення професійно-кваліфікаційного рівня шукачів роботи вимогам роботодавців у січні-жовтні 2017 року за сприяння Державної служби зайнятості 153 тис. безробітних проходили професійне навчання. Зокрема, кількість безробітних, які навчалися у центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, зросла на 18% та становила 41 тис. осіб.

Завдяки підвищенню результативності роботи щодо оперативного працевлаштування громадян кількість безробітних станом на 1 листопада 2017 року, у порівнянні з відповідною датою 2016 року, скоротилася на 11% (на 34 тис.) та становила 282 тисячі.

 
7 листопада відбудеться позачергове засідання виконавчого комітету

7 листопада о 10.00 відбудеться позачергове засідання виконавчого комітету міської ради.

На розгляд засідання винесено питання:

1. Про затвердження відкоригованих планів робіт управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв’язку міської ради на 2017 рік.

2. Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 20.12.2016 № 452.

3. Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.12.2008 № 655.

4. Про затвердження відкоригованого титульного списку капітального ремонту житлового фонду міської територіальної громади на 2017 рік.

5. Про затвердження відкоригованого титульного списку капітального ремонту ліфтового обладнання об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на 2017 рік.

6. Про затвердження відкоригованого титульного списку капітального ремонту будинків об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на 2017 рік.

 
У Дар’ївській колонії виявлено ряд порушень

Керівництвом прокуратури області постійна увага приділяється стану виконання вимог законодавства щодо забезпечення конституційних прав громадян у виправних колоніях області.

Так, під час здійснення прокурором області Віталієм Тригубенком особистого прийому засуджених у ДУ «Дар’ївська виправна колонія №10» Міністерства юстиції України було оглянуто комунально-побутові приміщення установи та звернуто увагу на умови тримання в’язнів.

Під час обходу встановлено ряд порушень щодо режиму тримання ув’язнених, охорони праці, питань пожежної безпеки тощо. Крім того, в установі виявлено перебування одного із засуджених за відсутністю на те законних підстав. За результатами перевірки вжито заходів прокурорського впливу з метою усунення виявлених порушень, а також зобов’язано адміністрацію установи вирішити питання щодо звільнення з колонії зазначеного засудженого.

Прес-служба прокуратури
Херсонської області

 
Прокурор області провів прийом громадян у виправній колонії № 90

Керівництвом прокуратури області постійна увага приділяється стану виконання вимог законодавства щодо забезпечення конституційних прав громадян у виправних колоніях області.

Так, 24 жовтня прокурор області Віталій Тригубенко здійснив виїзд до ДУ «Північна виправна колонія № 90» Міністерства юстиції України, де провів особистий прийом засуджених. Питання, які порушувались стосувалися застосування амністії, медичного забезпечення, зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання.

Крім того, прокурор області оглянув комунально-побутові приміщення установи, звернув увагу на умови тримання в’язнів, обґрунтованість накладення на них заходів дисциплінарно впливу, забезпечення належним харчуванням, надання своєчасної та адекватної медичної допомоги тощо. За результатами візиту будуть внесені документи реагування. Робота на вказаному напрямі триває.

 
Школі №50 присвоєно ім'я Романа Набєгова

Депутати міськради прийняли рішення про присвоєння ЗОШ I-III ступенів №50 імені Романа Набєгова та затвердили її статут.

Попередньо, з 30 червня по 30 серпня 2017 року, управлінням освіти Херсонської міської ради були організовані громадські слухання. У результаті слухань, громадськість підтримала питання присвоєння школі №50 імені загиблого в АТО воїна Романа Набєгова.

Довідка. 29 серпня 2014 року херсонець Роман Набєгов загинув при прориві із оточення під містом Іловайськ Донецької області. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. У листопаді 2015 року в пам'ять про Романа відкрито Меморіальну дошку - барельєф "Борцям за волю Україну". Її встановлено на будівлі ЗОШ №50, де навчався Роман.

 
29 жовтня Україна перейде на зимовий час

29 жовтня 2017 року о 4 (четвертій) годині ранку за київським часом відбудеться перехід на зимовий час з переведенням годинникової стрілки на 1 (одну) годину назад.

Довідково: Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 509 "Про порядок обчислення часу на території України" з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи з 1996 року, Уряд України постановив запровадити на території України такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

 
Молоко з туберкульозом продавали в Херсоні

Почастувавшись «смачним і корисним» молоком або продуктами його переробки зі стихійних ринків Херсона, можна не тільки підхопити кишковий розлад, але і заразитися туберкульозом.

У селі Лиманському Бериславського району області при контрольному введенні туберкуліну коровам з селянських господарств одна з них дала позитивну реакцію, що свідчить про наявність в організмі збудника туберкульозу.

При цьому сусіди заявили, що сім'я власників корови возила надоєне з неї молоко до обласного центру, де і продавала на стихійному ринку в сквері Привокзальній площі.

Начальник управління безпеки харчових продуктів Головного управління Госпродпотребслужби Херсонщини Віталій Боярський говорить, що селян вмовили-таки позбутися від хворої корови - її здали на м'ясо.

Однак залишилося невідомим, скількох херсонців встигли напоїти її молоко, і скільки з них тепер стануть пацієнтами тубдиспансерів.

 

 

НОВОСТИ УКРАИНЫ И МИРА

«Школа аграрного лідера» - нові можливості для розвитку аграрного сектору
22.11.2017 08:47

21 листопада голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв взяв участь у відкритті «Школи аграрного лідера» на базі Херсонського державного аграрного університету.

ЇЇ мета – створення партнерства в аграрній сфері між освітою, наукою, бізнесом та громадами. Така кооперація дасть змогу підвищити конкурентоздатність сільського господарства та сформувати аграрних лідерів.

Очільник області Андрій Гордєєв наголосив: «Аграрна галузь є провідною в Херсонській області, з неї до бюджету надходить приблизно 32% коштів. Тому формування аграрного лідера є важливим для розвитку цього напрямку в нашому регіоні».

Тематика навчальних курсів спрямована на персональний розвиток активних інноваційних особистостей, реалізацію їх потенціалу для успішного розв’язання завдань аграрного бізнесу, територіальних громад Херсонщини та України в цілому.

Школа аграрного лідера» своїм слухачам дає можливості :

- Розуміти глобальні тренди агробізнесу;

- Ініціювати створення та розвивати агропродовольчі кластери в регіоні;

- Навчатися та обмінюватися досвідом з колегами, розвивати лідерські якості, розширювати професійний світогляд;

- Розвивати і трансформувати агробізнес в часи швидких змін, турбулентності та технологічної революції.

Спікери «Школи аграрного лідера» – висококваліфіковані фахівці, практики з бізнесу та громадського сектору.

«Я вдячний ректорові Херсонського державного аграрного університету Юрію Кирилову за те, що ви формуєте «порядок денний» в сільськогосподарській галузі та генеруєте нові ідеї у розвиток агропромислового комплексу області», - додав Андрій Гордєєв.

Цього ж дня відбулася перша лекція, яку прочитав cлуxачам заcтупник гoлoви Кoмітету Верховної Ради з питань науки і ocвіти, заcлужений працівник cільcькoгo гocпoдарcтва України Іван Анатoлійoвич Кириленкo.

 
Херсонська державна морська академія розширює співробітництво
22.11.2017 08:41

Напередодні урочистостей з нагоди посвяти молодого поповнення Херсонської державної морської академії в курсанти, 13 жовтня 2017 року відбулася зустріч ректора ХДМА Володимира Федоровича Ходаковського з менеджером із флоту компанії «Vroon Offshore» Крістіано Ваттуоне, менеджером з кадрів компанії «Vroon Offshore» Джуліо Торре, менеджером із підготовки кадрів компанії «Rina Academy» Алессандро Мура та директором компанії «Marine Agency Kherson» Ольгою Юріївною Солохіною.

Гості ознайомилися з навчально-тренажерною базою ХДМА та висловили задоволення умовами, які створені в закладі для підготовки спеціалістів морської індустрії. Використання тренажерів, що дозволяють курсантам закріплювати теоретичні знання та отримувати практичні навички, необхідні для роботи на суднах, широке впровадження у навчальний процес інформаційних технологій, орієнтованих на особистісний компетентнісний розвиток, дають можливість академії готувати висококваліфікованих фахівців, які користуються попитом на ринку праці.

Після обговорення напрямів співпраці академії з крюїнговими та судноплавними компаніями, доцільність якої визнали всі її учасники, гості погодились, що Херсонська державна морська академія має потенціал і перспективи найкращого за якістю надання освітніх послуг вищого навчального закладу України, що готує спеціалістів морської галузі.

 
Эксклюзивное интервью депутата, успешного хозяйственника, руководителя КП "Гарантия" Игоря Семенчева
20.11.2017 10:51

- С чем связан тот факт, что сессии городского совета длятся по несколько заседаний?

- Была 16-ая сессии городского совета. Такой долгой сессии за мою депутатскую каденцию у нас ещё не было. К сожалению, такие задержки только выбивают из колеи.

Всего было вынесено 111 вопросов, плюс дополнительные. Задержки связаны с длительными обсуждениями профицита бюджета. Был профицит в размере 53 миллионов гривен по итогам 9 месяцев. Плюс была субвенция из государственного бюджетов. И между депутатами возникла полемика, как распределить эти 53 миллиона. Бюджетная комиссия, которую возглавляет Рубан, добросовестно отнеслась к своей работе. За 20 дней до сессии практически все цифры комиссия пересмотрела, проверила все объекты финансирования, потребности финансирования. И все предложения были учтены. Но, как всегда, это не удовлетворило отдельную часть сессионного зала. У всем известных депутатов возникли вопросы по недостаточному финансированию здравоохранения, образования. Было принято решение, что нужно дополнительно предусмотреть деньги на здравоохранение и образование, в том числе – на приобретение бесплатных лекарств для скорой помощи и на окончание ремонтов в школах. Все нюансы были пересмотрены. Бюджет был принят большинством голосов, но это вызвало недовольство противоположной стороны зала, и они обратились с заявлением о выражении недоверия главе бюджетной комиссии Рубану и отзыве его с должности главы. Собрали 18 подписей. В Виннице сессии длятся полтора часа, а исполкомы – час. В Херсоне этого нет. В стенах горсовета – оппонирующие друг другу противоположные стороны, за стенами сессионного зала – абсолютно нормальные люди. Как будто кто-то пошептал. Куча претензий, недоверия.

Я с Русланом Ивановичем три раза встречался, обсуждали все цифры бюджета, в том числе и те, которые касаются моего избирательного округа. Потому что я избран депутатом от 14 избирательного округа (Киндийка, Антоновка) и обязан защищать интересы пригорода.

Второй камень преткновения – с подачи Урсуленко и Ильченко депутаты хотели изменить регламент по поводу депутатских комиссий. Они были созданы в количестве 6 в марте нынешнего года. Господин Богданов, господин Романюк и господин Линецкий обжаловали в суде решение мартовской сессии о перераспределении 150 миллионов гривен и о переформатировании комиссий. И обжаловали в таком формате, чтобы вернуться к редакции 2016 года: тогда было 10 депутатских комиссий при 54 депутатах. Мы пошли на укрупнение комиссий, чтобы людям, которые приходят на комиссии перед рассмотрением их вопросов в сессионном зале, было легче. То ли вы обойдете 10 комиссий, то ли 6 комиссий. Это быстрее. Экономится и время чиновников, которые раньше оббегали с документами 10 комиссий, тратили время и бумагу. Мы приводили пример: в Николаеве тоже 54 депутатам, и там 6 комиссий, в Запорожье при 74 депутатах работает 9 комиссий, а в Херсоне при 54 депутатах было 10 комиссий.

И практика показывает, что наше решение сыграло свою позитивную роль. Приведу пример нашей земельной комиссии: два раза в неделю собирается подкомиссия из состава комиссии, которая пропускает через себя всю черновую работу. На сегодняшний день на рассмотрении нашей комиссии обращения граждан находятся до 1 месяца. Раньше люди ждали год и больше. Эффект налицо. Но это не удовлетворяет наших оппонентов. Романюку и Линецкому хотелось вернуться в земельную комиссию. Они проиграли в суде первой инстанции по отмене решения мартовской сессии горсовета. Направили исковое заявление в Одесский апелляционный суд. 19 октября этот суд перенес рассмотрение этого вопроса. И я думаю, они добросовестно проиграют апелляцию.

В земельную комиссию изъявили желание вернуться Шевчук, Романюк, Линецкий и Мазур. На сессию вынесли вопрос об изменении регламента, чтоб убрать верхнюю планку комиссии, и мы за него не проголосовали. Решение не прошло. Когда вынесли вопрос о включении в комиссии, депутатский корпус проголосовал за Боржкова (комиссия по транспорту и торговлю) и Мазур (земельная комиссия). А господину Романюку, господину Линецкому и господину Шевчуку было отказано. Это вызвало бурную реакцию в зале. На что наш коллега депутат Линецкий дал флэшку. Её содержимое вывели на монитор в сессионном зале. Это политическая провокация. Ведь человеку сколько раз отказывали в том, чтобы войти в земельную комиссию. Он решил спровоцировать, озвучив то, что сказал в эфире 5 канала наш губернатор. 26 октября Андрей Гордеев сказал, что его знакомый бизнесмен обратился к нему с жалобой, что при решении вопроса продления договора аренды ему нужно было занести «тридцатку долларов» на земельную комиссию. Эта информация прошла по украинским телеканалам, имела общественный резонанс и её вынесли в сессионный зал. Но губернатор не назвал, какой это совет, в каком из городов области это было – Цюрупинске, Скадовске, Геническе, Новой Каховке.

Я обратился с депутатским запросом по тому вопросу, чтобы господин Линецкий либо подтвердил имеющуюся у него информацию, либо её опроверг и извинился перед своими коллегами. Я привожу этот пример для того, чтоб мы не опускались к уровню «бытовухи», не заявляли непроверенные факты. Это беспредел и безнаказанность.

По своей базе данных мы начали просматривать, что это за бизнесмен. Оказывается, действительно в земельную комиссию обратилось преприятие ООО «Элита Днепра», которое просило возобновить договор аренды на ту землю, на которой у него расположена производственная база. Земельная комиссия, посмотрев документы данного предприятия, выяснила, что оно не платило за аренду данного земельного участка на протяжении нескольких лет. И комиссия согласовала вопрос о продлении аренды при условии возмещения убытков. И направила данное предприятие на комиссию по возмещению убытков Херсонского городского совета, которая создана согласно решению сессии. На этой комиссии разобрались с предприятием и насчитали 863 тысячи гривен убытков, которые оно нанесло государству. И попросили их возместить. Может, это предприятие имел в виду губернатор. Но факты перекручены и бросают тень на членов земельной комиссии.

Возник вопрос и по созданию «Муниципальной варты» - нужно это или нет. Изначально этот вопрос инициировали представители «Свободы» - молодые депутаты. Это воспринималось, типа пришли политические силы, которые будут защищать свои «бандеровские взгляды». Это трактовалось так. И конечно, вопрос не находил понимания в сессионном зале. Но уже столько месяцев крутится этот вопрос, и лично я пришел ко мнению, что такая «муниципальная варта» просто необходима городскому совету. Того беспредел, который происходит на сессиях, когда прерывают выступающих, обливают людей краской, бросают свиные головы – быть не должно. Но не это главное. Главное – экономика. Сегодня Херсон имеет порядка 70 школ и 50 детских садов, где руководители нанимают охранные структуры. Университеты, институты – там тоже платятся охране бешеные деньги. Структура, которая охраняет горисполком, не может элементарно проверить, кто в него заходит и какой там порядок. Общественность недовольна властью, и есть причины для этого. Но всё должно быть в рамках закона. Охраны никакой нет, соблюдения порядка нет. И создание «Муниципальной варты» предусматривает наведение общественного порядка по коммунальным предприятиям и учреждениям. Это же и наведение порядка в стихийной торговле. Ну не занимается патрульная полиция этими вопросами. Я не говорю об уголовном розыске, борьбе с экономическими преступлениями – там люди на своих местах, они делают свою работу. Но патрульная полиция решением вопросов стихийной торговли не занимается. И это тоже функции «Муниципальной варты». Сцепились лбами, пока все не поняли: «Да, это не только инициатива «Свободы», это назревшая необходимость». В Виннице «Муниципальная варта» хорошо работает, зарекомендовала себя. И такое подразделение просто необходимо. Это будет экономия для бюджета.

На земельных вопросах включаются наши оппоненты. По некоторым вопросам у них рыльце в пушку. Суть в следующем. Вы имеете участок земли, на котором стоит ваш дом. Вы имеет право получить в частную собственность землю. Но у вас на участке, например, стоит сарай для дров. И этот кусочек попадает под так называемую красную линию. И вот господин Романюк, богатый человек, миллионер, не хочет идти людям навстречу. Он хочет людей наказать и не дать право приватизировать участок под его домом, потому что человек вылез за красную линию сто лет назад, и там у него сарай стоит или гараж построен. Он понимает, что никто это сносить не будет, но специально тормозит. И люди не могут ни дом продать, ни сдать в аренду, ни заложить в банк, чтоб получить кредит. Это его позиция, с которой мы, как земельная комиссия, не согласны. Он по каждому вопросу говорит, что это самозахват. Это правда. У нас, извините, половина Военки и Забалки стоит на самозахватах. Но для того депутатская комиссия и создается, чтоб определять, насколько это важно для города и какой ущерб нанесен. Мы считаем, что надо давать право, а за элемент, который стоит за красной линией, нужно, чтоб человек платил. В бюджет будут поступать деньги. Это земля общего пользования, продавать её нельзя, а за аренду люди будут с удовольствием платить. И будут иметь возможность использовать свои конституционные права – то, чего они сегодня лишены.

Вы помните, что господин Романюк сегодня имеет второй протокол о коррупции, который находится в суде. По первому он признан виновным. Сейчас рассматривается второй, и по тому же вопросу – земли электромеханического завода господина Горловского. Он хотел часть земли передать своему сыну. У других соринку в глазах ищет, а у себя бревна не видит.

Оппоненты делают разброд, чтобы не было большинства при голосованиях по земле. К сожеланию, сессия так и затягивается, потому что большинство видит деструктив в работе и не хочет принимать участие в работе сессии.

- Как обстоят дела с выделением земли участникам АТО?

- На сегодняшний день воинам АТО в Херсоне выдано порядка 128 участков. Вы посмотрите, кто на конец года будет являться конечным бенефициаром этой земли. Я эту информацию официально запрошу в регистрационной палате, потому что не решается вопрос наделения участников АТО жильем. Нужно было выделить 2-3 площадки для строительства многоквартирного дома и реально решить проблемы наших героев, предоставив им комнаты или квартиры. Нет, пошли раздавать земли. И тут же по старой схеме наши местные олигархи скупают эту землю. Уже процентов 40 этой земли продано. А дальше стоит вопрос о выделении денег из бюджета города на подведения к этим участкам коммуникаций – водоснабжения, водоотведения, электричества за счет громады. Для кого? Для тех, кто имеет миллионы? Наверное, это неправильно.

- Какие достижения имеет Игорь Семенчев в качестве депутата Херсонского городского совета?

- Для меня очень важно, что при выборах в городской совет по моему избирательному округу люди оказали доверие именно мне. Я регулярно встречаюсь со своими избирателями. С избирателями из Киндийки я встречаюсь в библиотеке по Киндийскому шоссе каждый последний вторник месяца. И каждый первый вторник месяца я встречаюсь с людьми в актовом зале Антоновского поселкового совета. За этот год я направил 38 обращений по решению вопросов моих избирателей. Что конкретно удалось сделать для нашей громады?

Многие мои коллеги обижаются, что я тяну на свой округ. Я привожу пример. Вот вы депутат в Таврическом микрорайоне, где стоят высотные здания. У вас четыре высотки, и это уже один депутатский округ, который занимает площадь максимум один гектар земли. А мой округ включает половину поселка Киндийка и половину поселка Антоновка, где живет примерно столько же избирателей, но площадь 50 гектар. Это надо учитывать. И чтоб люди в пригороде жили немного комфортнее, чем сейчас, мы вместе с Антоновским поселковым советом проводим ряд работ для улучшения жизни.

В этом году от площади Черновола до церкви будет проложена тротуарная плитка. Это удобно и для людей преклонного возраста , и для наших детей, ведь там стоит школа. Кроме того, мы помогли школе №18. Я смог пролоббировать, в хорошем смысле слова, выделение средств для приобретения спортивной площадки. 100 тысяч гривен направил Антоновский поселковый совет. 470 тысяч гривен мы выбили из городского бюджета. Плюс часть финансирования в пределах 400 тысяч дал народный депутат Спиваковский. Будет построен замечательная площадка для наших киндийских детей, где можно заниматься спортом. По просьбе директора школы Василия Прыгоды установили дополнительные лавки, урны перед входом в школу. Это очень красиво и нашим людям нравится. Я как депутат помог одному кабинету в этой школе. Приобрели 50 квадратных метров линолеума и сделали класс, чтоб там занимались первоклашки.

Помимо этого обратилась мать четырех детей Ирина Колесниченко. Она живет по улице Степной и не имела канализации. Вместе с Антоновским поселковым советом сделали канализационную выгребную яму, решив проблему. Также обращались жители микрорайона Промзона. Там люди в 2001-2002 году построили 49 домов и до сих пор не имеют возможности подключиться к сетям «Облэнерго». Я трижды обращался к мэру. Спасибо, он отреагировал. Он прогарантировал, что из городского бюджета выделят 1,34 миллиона гривен для того, чтобы эти граждане имели возможность подключаться к сетям «Облэнерго». Уже сделан первый шаг. 48 тысяч гривен было выделено из городского бюджета на разработку технической документации. В следующем году мы эту проблему решим.

Мы должны сделать для Киндийки и Антоновки централизованную канализацию. Улицы, которые находятся вдоль Днепра, сползают в реку, потому что вся Киндийка и Антоновка «сидит» на выгребных ямах. И часто-густо люди бьют дырки, и всё это идет вниз. А у нас порядка 20 артезианских скважин на Левобережье. Кроме того, когда идут дожди, в подвалах людей стоит вода. Чтобы этого не было, нужно построить централизованную канализацию от площади Черновола до антоновского лесхоззага. Для этих целей мне удалось привлечь из городского бюджета 1,2 миллиона гривен. Антоновский поселковый совет заключил договор с архитектором Ириной Молчановой, которая делает детальный план прокладки канализационного коллектора. УКС горисполкома финансирует эту работу. В следующем году Антоновский поселковый совет и городской совет буду строить систему канализации. Будем просить дотацию из государственного бюджета. Примерная стоимость работ – 15-18 миллионов гривен. Это остановит сползание частного сектора к реке, подымет уровень экологии и повысит стоимость земельных участков.

Есть большая проблема с дорогами. В этом году мне удалось привлечь деньги из городского бюджета для ремонта улицы Колодезной. Помимо этого совместно с УКСом горисполкома и «Горводоканалом» проект реконструкции (замены) трубопроводов по улице Ватутина в Киндийке и по улице Днепровской в Антоновке. Там оползни, и нужно ставить бетонное покрытие. А для этого нужно переложить трубы водоснабжения и ливневки. Эти работы будут выполняться в следующем году. В этом году УКС занимается проектированием .

Кроме этого, мы смогли привлечь деньги для ремонта пищеблока в школе №37. Директор школы просил, и мы решили этот вопрос.

Были запросы и об оказании помощи людям, которые в ней нуждаются. В частности, в Киндийке живет Дарья Грицай - переселенка из Марьинки. Сирота, с высшим образованием, работает в городском коммунальном предприятии «Гарантия». Мы смогли добиться выделения ей комнаты в общежитии, что для Херсона проблемно.

- Традиционный вопрос: как решается проблема бездомных животных? И как изменится ситуация с введением обязательной регистрации домашних питомцев?

- Проблема с собаками в Херсоне решена. Создана структура, которая днем и ночью занимается отловом и стерилизацией бездомных животных. Есть много обращений от граждан. Но собаки с неба не падают – их выбрасывают на улицу «добрые» люди. С ними и нужно бороться.

У нас в городе стаи собак, которые уже проклипсованы, но у которых, к сожалению, зубы имеют свойство кусать людей. Для этого нужно идти на следующий шаг, более кардинальный – гуманную эвтаназию тех животных, которые бегают по улицам. В Николаеве пытались принять такое решение. Там заместителем мэра работает выходец из Херсона Мкртыч Мкртчян. Он отвечает за бездомных животных. У них это не прошло. Начались общественные слушания, и люди «задробили» этот вопрос.

Есть решение Херсонского горисполкома от 2015 года, на основании которого создана Программа поведения с бездомными и домашними животными. И тот вопрос, который вы задали, не упал с неба. Неслучайно он муссируется. Каждый гражданин, который имеет домашнее животное, обязан его зарегистрировать в коммунальном предприятии «Гарантия», у которого это прописано в уставной деятельности. В 2018 году мы планируем построить ветеринарную клинику. По улице Ладычука,76 выделено помещение. Там будет производиться регистрация домашних животных. Там будут получать соответствующие удостоверения: в бюджете предусмотрена бесплатная регистрация домашних животных для небогатых людей. И мы подоходим к тому, что будут переписаны кошки и собаки, которые живут у людей. И граждане будут платить за них налог.

Как оно будет на практике? Нет у людей денег. 70% населения живут в бедности. Не будут они платить. Они и не будут выполнять это решение. Нам до Европы очень и очень далеко. Хотя задумка правильная.

- Чем ещё будет заниматься ветеринарная клиника?

- В частности, в клинике мы будем проводить бесплатную вакцинацию против бешенства. Я нашим депутатам, таким, как Богданов, рассказывал, что нам поступило коммерческое предложение: харьковская компания оказывает услуги по отлову и стерилизации бездомных животных. Они попросили за эту услугу без 2000 гривен за одно животное. У нас же это обходится в 940 гривен. С клиникой будет ещё более выгодно.

- Как-то утихли страсти по медведям из херсонского зооуголка, которые были переданы в заповедник. Как у них дела? И какие планы у «Гарантии» по поводу самого зооуголка?

- Ситуация успокоилась. Нет такого ажиотажа. Но волонтеры из «Эко-Галича» уже просят помощи: «помогите продуктами питания или деньгами». А где же обещанный мед, красная рыба? Обманули. Но Бог судья.

Мы приняли решение, что, пока зооуголок не получит официальный статус, мы его расширять не будем. Мы обратились в Верховную Раду Украины, где в комиссии по экологии работает мой однопартиец из «Нашего Края». Мы получим статус зооуголка. На сегодняшний день в месте, где находились медведи, полностью проведена санитарная уборка, помещение очищено, отремонтировали логово. Мы в это место будем переводить волков. Им там будет комфортнее. А на место волков перевем взрослых вьетнамских свиней. Получим статус зооуголка – будет расширять популяции животных, покупать их в зоопарках. И людям будет интересно приходить и смотреть на животных

 
У Херсоні ветерани АТО встановили дитячий спортивний майданчик для дітей переселенців
24.10.2017 09:54

22 жовтня 2017 року в м.Херсоні відбулося урочисте відкриття дитячого спортивного майданчика на подвір’ї між гуртожитками на вул. Комкова, у яких живуть переселенці з тимчасово окупованих територій АР Крим та Донбасу.

Ініціатива подарувати дітям сучасну грально-спортивну зону належить ветерану АТО Артему Кириченку, який сам проживає в одному з цих гуртожитків, де тільки дітей переселенців мешкає 87, а також є інші діти.

Фінансову підтримку у створенні майданчика надала обласна організація «Червоного Хреста», яка протягом двох років реалізує проект, ідея якого об’єднати сім’ї переселенців та сім’ї демобілізованих.

Квінтесенцією проекту стало встановлення учасниками АТО дитячого майданчика у дворі гуртожитків, де досить компактно заселені внутрішньо переміщені особи.

Крім того, до реалізації благородної справи долучився волонтер, Почесний громадянин Херсона Григорій Янченко, завдяки якому на майданчику з’явився турнік.

Захід відвідав в.о. першого заступника голови обласної державної адміністрації Дмитро Бутрій. «Обласна державна адміністрація приділяє багато уваги вихованню молодого покоління, зокрема створенню умов для занять спортом. Висловлюємо вдячність організаторам за значний вклад у важливу справу забезпечення дітям належних умов для фізичного розвитку, здорового способу життя та щасливого дитинства» - зазначив у вітальному виступі Дмитро Бутрій.

 
Правила отримання субсидій в Україні стали жорсткішими, і це ще не все - заступник міністра фінансів
17.11.2017 13:11

До Вашої уваги - інтерв'ю заступника Міністра фінансів Сергія Марченко для видання Апостроф про нові умови надання субсидій, обслуговування державного боргу, стабільність курсу національної валюти та інші важливі питання в контексті проекту бюджету 2018.

- У проекті бюджету на наступний рік на субсидії планується витратити близько 55 млрд грн. Це при тому, що бюджет субсидій в цьому році був 61 млрд, і, за вашими словами, завершуємо рік ми з нестачею у розмірі 10 млрд грн. За рахунок чого у наступному році планується покривати "комунальні знижки" меншою сумою? Чи не виникне такої ж проблеми?

- У нас не буде недостачі за підсумками року. Принаймні на цьому етапі ми її не бачимо. Ми зараз шукаємо механізми, щоб покрити нестачу цього року. Зокрема, Верховна Рада вже ухвалила зміни до держбюджету-2017, які передбачають додаткове фінансування пільг та житлових субсидій. Тому можу вас запевнити, що усі необхідні кошти на субсидії будуть знайдені й питання нестачі субсидій в цьому році буде закрито.

Щодо наступного року, на який ми передбачили 55 млрд грн на адресні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, то тут треба враховувати, що ми ще передали на місцеві бюджети пільги – близько 7 млрд грн. Це питання зараз активно дискутується, і рішення буде знайдено найближчим часом.

Ми вважаємо, що в наступному році передбаченої нами суми на субсидії вистачить, зокрема тому, що відбудеться зростання мінімальної заробітної плати до 3723 грн, буде осучаснення пенсій. Усе це дуже суттєво вплине на рівень доходів домогосподарств. Також внесені зміни Міністерством соціальної політики щодо зменшення нормативів споживання послуг житлово-комунального господарства. Можливо, в наступному році ще будуть зміни щодо врахування майнового стану субсидіантів. Для прикладу, якщо у вас є дім і дві машини, то ви не маєте права на субсидію, незважаючи на ваші доходи. Мінфін наполягає на тому, щоб питання майнового стану пільговиків і субсидіантів було обов’язково враховано.

- Тобто з наступного року вимоги щодо отримання субсидій будуть жорсткішими?

- Мінфін наполягає на тому, щоб соціальна допомога від держави була спрямована до тих груп населення, що справді її потребують. Система має стати більш ефективною та дієвою, а категорії субсидіантів мають бути суттєво звужені. Уже цьогоріч вимоги щодо отримання субсидій стали жорсткішими, а наступного року будуть ще більш справедливими, прозорими і ефективними. З наступного опалювального сезону очікується, що завдяки суттєвому зростанню доходів домогосподарств більшість громадян зможуть самостійно оплачувати житлово-комунальні послуги.

- З січня 2018 року запускається процес монетизації субсидій. Поки що мова йде лише про підприємства ЖКГ. Коли результати цієї монетизації субсидій відчують прості громадяни? У чому буде користь для людей?

- Громадяни відчують користь на третьому етапі, а зараз ми запроваджуємо перший етап – монетизація на рівні надавачів послуг. Відразу монетизувати субсидії на рівні споживачів – нереально. Навіть якби ми це захотіли зробити з 1 січня 2018 року, то підготовчу роботу треба було проводити ще у 2015 році або, найпізніше, з першої половини 2016 року. Питання у тому, як зробити так, щоб кожна гривня, яка виділяється на субсидії, була цільова і монетизована, тобто підкріплена грошима. На сьогоднішній момент у нас діє так звана клірингова схема розрахунків за принципом взаємозаліку, коли на суму нарахованих субсидій держава зменшує для підприємства суму податків та інших платежів. Ця система себе не виправдовує і є неефективною. Вона настільки непрозора, що не дозволяє прогнозувати ситуацію. До того ж система клірингових розрахунків останнім часом виходить нерівноцінна: на 1 гривню субсидії має припадати 1 гривня податків, але цього не відбувається. Тому ми запропонували перейти від застарілої і неефективної моделі оплати субсидій до їх монетизації на рівні надавачів послуг. Минулого тижня наш проект з монетизації субсидій схвалив уряд, тож нова система розрахунків за субсидіями запрацює вже з 1 січня 2018 року. Потім за результатами роботи першого етапу можна буде сказати, наскільки ми готові будемо до запуску другого і третього етапів.

- А що мається на увазі під третім етапом?

- Тут ідеться про монетизацію на рівні домогосподарств, коли кінцеві отримувачі послуг, якщо вони змогли зекономити з різних причин (запровадження якихось енергозберігаючих технологій, відмова від газу, перехід на інші, альтернативні джерела, енергомодернізація будівель тощо), зможуть використовувати цю суму коштів на інші цілі. Але поки що про це зарано говорити. Щоб система працювала прозоро та була впевненість в її справедливості, треба ще провести низку змін, над якими ми працюємо. У результаті має запрацювати сучасна платіжна система, за якої буде чітко зрозуміло, що субсидіант вчасно розрахується за надані житлово-комунальні послуги, а залишок зможе витратити на енергоефективні заходи або навіть на власний розсуд. Утім, питання "живих грошей" поки не на часі. У цілому за субсидіями коштів більше не вистачає, ніж вони є. Якщо ми "вийдемо в плюс", тобто буде ситуація, коли ми будемо економити, держава буде мати певний залишок коштів, тоді можна буде вже говорити, що з цим залишком робити.

- Повертаючись до питання живих грошей. Як врешті будете контролювати процес, якщо буде нецільове використання коштів?

- На першому етапі передбачається, що всі надавачі послуг будуть відкривати рахунки в Казначействі, і ці рахунки будуть мати цільове призначення. Це так звані спецрахунки. І надавачі послуг не зможуть скористатися цими коштами на власний розсуд або перевести їх на поточний рахунок. Ми зможемо на ці рахунки надавачів послуг перераховувати кошти за субсидіями, а вони в свою чергу будуть розраховуватися із постачальниками газу та за податки. Фактично ті податки, які мала би сплатити НАК "Нафтогаз" до бюджету, компанія компенсує субсидіями. Казначейство в такому разі буде виконувати функцію банку, який дозволить бачити стан розрахунків у системі. Субсидії будуть перераховуватися за фактично спожиті енергоносії та надані послуги, що унеможливить ситуації, коли, наприклад, виконавці отримують більший обсяг субсидій, ніж спожили домогосподарства. Тож бюджетні кошти будуть використовуватися ще ефективніше.

- В Україні близько 60% субсидіантів, тобто послугою користується кожна друга сім’я, причому третина цих сімей мають дохід середній або вище середнього. Мінфін у зв’язку з цим буде запускати процес верифікації, який Мінсоцполітики вважає не надто результативним? Як все ж таки буде проходити цей процес?

- Для того, щоб будь-якій системі довіряли, вона має бути справедливою. Саме для досягнення прозорості й справедливості в системі соціальної допомоги і був запущений процес верифікації державних виплат. Донині в державі не існувало ефективної системи перешкоджання помилкам, зловживанням, шахрайству та корупції в цій сфері. Для нас було і залишається принциповим питання, щоб за оцінки субсидіантів враховувались питання майнового статку. Тому що зараз дуже багато різних можливостей не показувати доходи і отримати право на субсидію. Я переконаний, що процес верифікації не зупинити. Це питання часу, коли в результаті перевірок будуть припинені виплати тим, хто не відповідає критеріям отримувачів соціальної підтримки та зловживає соціальною допомогою, хто за своїм майновим станом не має права на субсидію.

Для Мінфіну це активне питання, і тут ми займаємо проактивну позицію. Якщо у деяких питаннях ми інколи стримуємо ініціативи інших міністерств, обмежуючи їх ресурси, то в цьому випадку для нас принципова річ – щоб у соціальній сфері зменшилось поле для корупції та маніпуляцій, щоб допомогу отримували тільки ті, хто справді цього потребує, щоб була створена система, якій довіряють усі. У цьому напрямку ми працюємо у партнерстві з Мінсоцполітики.

Подробнее...
 
«ПерваяПредыдущая12345678910СледующаяПоследняя»

Страница 1 из 159
Яндекс.Метрика